Ijob 41

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 Sieh, das Hoffen darauf wird enttäuscht; sein bloßer Anblick bringt zu Fall.	1 «Марна була б твоя самовпевненість: | уже самий вигляд його валить на землю.
2 So kühn ist keiner, es zu reizen; wer könnte ihm wohl trotzen?	2 Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись?
3 Wer begegnete ihm und bliebe heil? Unter dem ganzen Himmel gibt es so einen nicht.	3 Хто був напав на нього й зоставсь цілим? | Ніхто у цілій піднебесній.
4 Ich will nicht schweigen von seinen Gliedern, wie groß und mächtig, wie wohlgeschaffen es ist.	4 Не промовчу й про його члени, | і розповім про його силу незрівнянну.
5 Wer öffnet die Hülle seines Kleides, wer dringt in seinen Doppelpanzer ein?	5 Хто підняв колинебудь перед його одежі? | Хто пройшов крізь його подвійний панцер?
6 Wer öffnet die Tore seines Mauls? Rings um seine Zähne lagert Schrecken.	6 Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх!
7 Reihen von Schilden sind sein Rücken, verschlossen mit Siegel aus Kieselstein.	7 Спина його — щитів шереги, | замкнених щільно, мов камінною печаттю.
8 Einer reiht sich an den andern, kein Lufthauch dringt zwischen ihnen durch.	8 Один до одного пристає тісно, | так, що між ними повітря не проходить.
9 Fest haftet jeder an dem andern, sie sind verklammert, lösen sich nicht.	9 Кожен до кожного щільно прилипає, | вени зрослись докупи нероздільно.
10 Sein Niesen lässt Licht aufleuchten; seine Augen sind wie des Frührots Wimpern.	10 Чхне він — аж заблисне, | очі у нього, немов вії світанку,
11 Aus seinem Maul fahren brennende Fackeln, feurige Funken schießen hervor.	11 З пельки у нього вилітають смолоскипи, | вискакують огненні іскри.
12 Rauch dampft aus seinen Nüstern wie aus kochendem, heißem Topf.	12 З ніздер у нього дим виходить, | мов з казана, що на вогні парує.
13 Sein Atem entflammt glühende Kohlen, eine Flamme schlägt aus seinem Maul hervor.	13 Своїм подихом він запалив би вугілля, | з пащі у нього полум’я виходить!
14 Stärke wohnt in seinem Nacken, vor ihm her hüpft bange Furcht.	14 У його шиї сидить сила, | поперед нього жах стрибає.
15 Straff liegt seines Wanstes Fleisch, wie angegossen, unbewegt.	15 М’язи на його тілі грубі; | як натиснути на них, — не подаються.
16 Sein Herz ist fest wie Stein, fest wie der untere Mühlstein.	16 Серце його тверде, мов камінь, | тверде, мов спід у жорнах!
17 Erhebt es sich, erschrecken selbst die Starken; vor Schrecken wissen sie nicht aus noch ein.	17 Як він устане, на хвилі страх надходить; | морські буруни геть утікають.
18 Trifft man es, kein Schwert hält stand, nicht Lanze noch Geschoss und Pfeil.	18 Меч ударить його й одскочить, | також і копіє, спис та стріла.
19 Eisen achtet es wie Stroh, Bronze wie morsch gewordenes Holz.	19 Залізо йому — солома, | мідь — дерево трухляве.
20 Kein Bogenpfeil wird es verjagen, in Stoppeln verwandeln sich ihm die Steine der Schleuder.	20 Вистріл з лука не спонукає його до втечі, | каміння з пращі — то йому полова.
21 Wie Stoppeln dünkt ihm die Keule, es lacht nur über Schwertergerassel.	21 Ціп йому, мов стеблина, | а свисне спис, то він собі сміється!
22 Sein Unteres sind Scherbenspitzen; ein Dreschbrett breitet es über den Schlamm.	22 Під ним — черепки гострі; | неначе борона, проходить по болоті.
23 Die Tiefe lässt es brodeln wie den Kessel, macht das Meer zu einem Salbentopf.	23 Під ним, мов у казані, кипить безодня, | йому море, мов горщик на пахощі.
24 Es hinterlässt eine leuchtende Spur; man meint, die Flut sei Greisenhaar.	24 По собі він лишає світлу стежку; | глибінь стає, мов голова сива.
25 Auf Erden gibt es seinesgleichen nicht, dazu geschaffen, um sich nie zu fürchten.	25 Рівні він на землі не має, | він створений безстрашним.
26 Alles Hohe blickt es an; König ist es über alle stolzen Tiere.	26 Він позирає на все гордо: | він цар над усіма гордими звірями!»