Das zweite Buch der Chronik 7

EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL	Біблія
1 Als Salomo sein Gebet beendet hatte, fiel Feuer vom Himmel und verzehrte das Brandopfer und die Schlachtopfer. Die Herrlichkeit des Herrn erfüllte den Tempel.	1 Як скінчив Соломон молитву, спав вогонь з неба й пожер всепалення та жертви, і слала Господня сповнила храм,
2 Die Priester konnten das Haus des Herrn nicht betreten, da die Herrlichkeit des Herrn es erfüllte.	2 отож священики не могли ввійти в дім Господній, бо слава Господня сповнила дім Господній.
3 Alle Israeliten sahen, wie das Feuer herabfiel und wie die Herrlichkeit des Herrn über dem Tempel erschien. Sie warfen sich mit dem Gesicht zur Erde auf das Steinpflaster nieder, beteten den Herrn an und priesen ihn: «Denn er ist gütig, denn seine Huld währt ewig.»	3 Всі сини Ізраїля, бачивши, як зійшов вогонь і слава Господня на дім, схилились обличчям до землі, до долівки, і поклонились та славили Господа, бо він благий і вічна його милость.
4 Dann brachten der König und das ganze Volk vor dem Herrn Opfer dar.	4 Тоді цар і ввесь народ заходилися приносити жертви перед Господом.
5 Zweiundzwanzigtausend Rinder und hundertzwanzigtausend Schafe ließ König Salomo zum Opfer schlachten. So vollzogen der König und das ganze Volk die Weihe des Hauses Gottes.	5 Цар Соломон приніс у жертву 22 000 волів і 120 000 овець: так цар і ввесь народ освятили дім Божий.
6 Die Priester taten ihren Dienst und die Leviten spielten die Instrumente für die Lieder des Herrn. König David hatte diese Geräte anfertigen lassen, um den Herrn zu preisen: «Denn seine Huld währt ewig.» Während die Leviten den Lobpreis Davids vortrugen, bliesen die Priester ihnen gegenüber die Trompeten und ganz Israel nahm daran teil.	6 Священики стояли там на своїй службі, а й левіти зо священними музичними приладами, що їх зробив цар Давид, щоб прославляти похвальними піснями Господа, — бо вічна його милость. Священики ж сурмили перед ними, і ввесь Ізраїль був присутній.
7 Salomo weihte auch die Mitte des Hofes, der vor dem Haus des Herrn war, als er dort die Brandopfer und die Fettstücke der Heilsopfer darbrachte. Der bronzene Altar, den Salomo hatte anfertigen lassen, konnte nämlich das Brandopfer, das Speiseopfer und die Fettstücke nicht fassen.	7 Соломон освятив середину двору, що був перед домом Господнім, бо приніс там усепалення й жир мирних жертв; мідяний бо жертовник, що зробив Соломон, не вмістив усе-палень, офір та товщу.
8 Salomo feierte damals mit ganz Israel, das von Lebo-Hamat bis zum Grenzbach Ägyptens zu einer sehr großen Versammlung erschienen war, auch das (Laubhütten-)Fest sieben Tage lang.	8 Соломон справив того часу семиденний празник. З ним увесь Ізраїль, вельми велика громада, що зійшлася від Хамат-входу до Єгипетського потоку.
9 Am achten Tag hielten sie eine Festversammlung. Die Weihe des Altars hatten sie nämlich sieben Tage lang gefeiert und auch das Fest dauerte sieben Tage.	9 Восьмого дня влаштували врочисті збори, бо посвячення жертовника справляли сім день і празник сім день.
10 Am dreiundzwanzigsten Tag des siebten Monats entließ der König das Volk zu seinen Zelten. Sie waren voll Freude und frohen Mutes über das Gute, das der Herr an David, an Salomo und an seinem Volk Israel getan hatte.	10 А двадцять третього дня сьомого місяця відпустив цар до наметів людей, радих та веселих серцем за все добро, що Господь учинив Давидові, Соломонові та Ізраїлеві, своєму народові.
11 Nachdem Salomo das Haus des Herrn und den königlichen Palast vollendet und alle seine Pläne für das Haus des Herrn und für seinen Palast verwirklicht hatte,	11 Як же закінчив Соломон дім Господній і царський палац, — а все, що Соломон бажав зробити в Господньому домі і в своїм палаці, зробив гаразд, —
12 erschien ihm der Herr in der Nacht und sprach zu ihm: Ich habe dein Gebet gehört und diesen Ort als Opferstätte für mich erwählt.	12 з’явився вночі Господь Соломонові й сказав до нього: «Вислухав я твою молитву й вибрав собі це місце як дім жертвоприношень.
13 Wenn ich den Himmel verschließe und kein Regen fällt oder wenn ich der Heuschrecke gebiete, das Land kahl zu fressen, wenn ich die Pest in mein Volk sende	13 Коли я замкну небо й не буде дощу, й коли звелю сарані пожирати край або нашлю чуму на народ мій,
14 und mein Volk, über das mein Name ausgerufen ist, sich demütigt und betet, mich sucht und von seinen schlechten Wegen umkehrt, dann höre ich es im Himmel. Ich verzeihe seine Sünde und bringe seinem Land Heilung.	14 і коли мій народ, що зветься моїм ім’ям, упокориться, буде молитись та шукати обличчя мого й навернеться від своїх лихих доріг, то я почую з неба й прощу гріхи їхні й вигою їхню землю.
15 Meine Augen sollen jetzt für das Gebet an diesem Ort offen sein und meine Ohren sollen darauf achten.	15 Віднині очі мої будуть відкриті й вуха мої будуть сприймати молитву на цьому місті.
16 Ich habe jetzt dieses Haus erwählt und geheiligt, damit mein Name ewig hier sei. Meine Augen und mein Herz werden allezeit hier weilen.	16 Тепер я вибрав і освятив дім цей, щоб моє ім’я було там повіки; очі мої й серце моє будуть там по всі часи.
17 Wenn du deinen Weg vor mir gehst, wie ihn dein Vater David gegangen ist, und wenn du alles tust, was ich dir befohlen habe, wenn du auf meine Gesetze und Rechtsvorschriften achtest,	17 І як ти ходитимеш передо мною, як ходив батько твій Давид, чинитимеш усе те, що я заповів тобі, пильнуватимеш мої постанови та мої закони,
18 dann werde ich deinen Königsthron bestehen lassen, wie ich es deinem Vater David zugesichert habe, zu dem ich gesagt habe: Es soll dir nie an einem Herrscher über Israel fehlen.	18 то я укріплю престол твого царства, як обіцяв Давидові, твоєму батькові, словами: Не переведеться у тебе той, хто володітиме в Ізраїлі.
19 Doch wenn ihr euch von mir abwendet und meine Gesetze und Gebote, die ich euch gegeben habe, übertretet, wenn ihr euch anschickt, andere Götter zu verehren und euch vor ihnen niederzuwerfen,	19 А коли ви відступите й покинете мої постанови й мої заповіді, що їх я дав вам, і підете та станете служити іншим богам і кланятись їм,
20 dann werde ich euch aus meinem Land vertreiben, das ich euch gegeben habe. Dieses Haus, das ich meinem Namen geweiht habe, werde ich aus meinem Angesicht wegschaffen und zum Gespött und zum Hohn unter allen Völkern machen.	20 то я вас викоріню з лиця моєї землі, що я дав вам, а храм цей, що я посвятив імені моєму, відкину геть від себе й зроблю його приказкою та й посміховищем між усіма народами.
21 Jeder, der an diesem Haus, das so erhaben war, vorübergeht, wird sich entsetzen und fragen: Warum hat der Herr diesem Land und diesem Haus das angetan?	21 А щодо цього храму величного, то кожний перехожий повз нього жахатиметься й говоритиме: Завіщо Господь учинив таке цій землі й цьому храмові?
22 Und man wird antworten: Weil sie den Herrn, den Gott ihrer Väter, der sie aus Ägypten geführt hat, verlassen und sich an andere Götter gehängt, sich vor ihnen niedergeworfen und sie verehrt haben, darum hat er all dieses Unglück über sie gebracht.	22 І відрікатимуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, який вивів їх із Єгипетської землі, і пристали до інших богів, кланялись і служили їм, — за те він наслав на них усе це лихо.»