Job 27

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Job also added, taking up his parable, and said:	1 І повів Іов далі свою мову, кажучи:
2 As God liveth, who hath taken away my judgment, and the Almighty, who hath brought my soul to bitterness,	2 «Клянуся Богом, що позбавив мене права, | і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!
3 As long as breath remaineth in me, and the spirit of God in my nostrils,	3 Покіль мій дух у мені, | і Божий подих у моїх ніздрях,
4 My lips shall not speak iniquity, neither shall my tongue contrive lying.	4 мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.
5 God forbid that I should judge you to be just: till I die I will not depart from my innocence.	5 Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність! | Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.
6 My justification, which I have begun to hold, I will not forsake: for my heart doth not reprehend me in all my life.	6 Триматимусь моєї правди, я її не облишу. | Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!
7 Let my enemy be as the ungodly, and my adversary as the wicked one.	7 Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником, | а з тим, хто встає проти мене — як з беззаконником!
8 For what is the hope of the hypocrite if through covetousness he take by violence, and God deliver not his soul?	8 Яку безбожний має надію, коли молиться, | коли підносить душу свою до Бога?
9 Will God hear his cry, when distress shall come upon him?	9 Чи ж вислухає Бог його взивання, | коли прийде на нього нужда?
10 Or can he delight himself in the Almighty, and call upon God at all times?	10 Чи буде відрадою йому Всесильний? | Чи буде прикликати Бога повсякчасно?
11 I will teach you by the hand of God, what the Almighty hath, and I will not conceal it.	11 Я пояснюю вам поведінку Божу, | я не таю Всесильного задумів.
12 Behold you all know it, and why do you speak vain things without cause?	12 А якщо усі ви те бачили самі, | то чого марнотою пустословите?
13 This is the portion of a wicked man with God, and the inheritance of the violent, which they shall receive of the Almighty.	13 Ось яка злій людині від Бога доля, | й участь, що від Всесильного насильникові випадає!
14 If his sons be multiplied, they shall be for the sword, and his grandsons shall not be filled with bread.	14 Як матиме синів багато, під меч підуть; | і його потомки не будуть мати досита хліба.
15 They that shall remain of him, shall be buried in death, and his widows shall not weep.	15 Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу, | їхні вдови плакати по них не будуть.
16 If he shall heap together silver as earth, and prepare raiment as clay,	16 Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла, | й одежі, мов болота, наскладає,
17 He shall prepare indeed, but the just man shall be clothed with it: and the innocent shall divide the silver.	17 з наскладаного праведник буде вдягатись, | срібло наслідує невинний.
18 He hath built his house as a moth, and as a keeper he hath made a booth.	18 Він будував дім собі, немов гніздечко; | немов курінь, що робить собі сторож.
19 The rich man when he shall sleep shall take away nothing with him: he shall open his eyes and find nothing.	19 Багатим ляже, та востаннє; | відкриває очі: нічого більш немає!
20 Poverty like water shall take hold on him, a tempest shall oppress him in the night.	20 Удень прийде страх на нього, | а вночі вхопить його буря.
21 A burning wind shall take him up, and carry him away, and as a whirlwind shall snatch him from his place.	21 Його підійме східній вітер, і геть піде; | він вихопить його із його місця
22 And he shall cast upon him, and shall not spare: out of his hand he would willingly flee.	22 На нього непощадно кидатимуть камінням, | від караючої руки він утік би радо.
23 He shall clasp his hands upon him, and shall hiss at him, beholding his place.	23 Над ним плескатимуть у долоні; | де б він тільки був, його висвистуватимуть.»