Judith 5

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 And it was told Holofernes the general of the army of the Assyrians, that the children of Israel prepared themselves to resist, and had shut up the ways of the mountains.	1 Олофернові, головному полководцеві асирійського війська, було оповіщено, що сини Ізраїля готувались до війни, що вони замкнули гірські доступи, укріпили всі шпилі на високих горах і розставили перешкоди по рівнинах.
2 And he was transported with exceeding great fury and indignation, and he called all the princes of Moab and the leaders of Amman.	2 Тоді розлютивсь він, Олоферн, вельми, покликав усіх моавських начальників, аммонських вождів і всіх правителів Примор’я
3 And he said to them: Tell me what is this people that besetteth the mountains: or what are their cities, and of what sort, and how great: also what is their power, or what is their multitude: or who is the king over their warfare:	3 та й сказав їм: «З’ясуйте мені, сини Ханаана, що то за народ, що сидить у горах? Які то міста, що їх вони заселюють? Яка сила їхнього війська й у чім полягає їхня могутність та їхня сила? Який цар над ними, вождь війська їхнього?
4 And why they above all that dwell in the east, have despised us, and have not come out to meet us, that they might receive us with peace?	4 Чому тільки вони, між усіма мешканцями Заходу погордували вийти мені назустріч?»
5 Then Achior captain of all the children of Ammon answering, said: If thou vouch safe, my lord, to hear, I will tell the truth in thy sight concerning this people, that dwelleth in the mountains, and there shall not a false word come out of my mouth.	5 Відповів же йому Ахіор, начальник усіх синів Аммона: «Нехай мій пан вислухає слово з уст слуги свого, я оповім тобі всю правду про народ цей, що заселює ті гори й що живе поблизу тебе; брехня не вийде з уст слуги твого.
6 This people is of the offspring of the Chaldeans.	6 Народ цей, нащадки халдеїв:
7 They dwelt first in Mesopotamia, because they would not follow the gods of their fathers, who were in the land of the Chaldeans.	7 спочатку вони оселились були в Месопотамії, бо не хотіли служити богам своїх батьків, що були в краю Халдейськім.
8 Wherefore forsaking the ceremonies of their fathers, which consisted in the worship of many gods,	8 Вони покинули звичаї своїх предків і взяли поклонятись Богові неба, Богові, якого визнали. За те їх прогнано геть від богів, і вони втекли в Месопотамію і пробули там часу чимало.
9 They worshipped one God of heaven, who also commanded them to depart from thence, and to dwell in Charan. And when there was a famine over all the land, they went down into Egypt, and there for four hundred years were so multiplied, that the army of them could not be numbered.	9 Та Бог їхній повелів їм вийти з місця їхньої оселі й удатись у Ханаан-край. І оселились вони там і мали подостатком золота, срібла й худоби превелику силу.
10 And when the king of Egypt oppressed them, and made slaves of them to labour in clay and brick, in the building of his cities, they cried to their Lord, and he struck the whole land of Egypt with divers plagues.	10 Опісля вони спустились у Єгипет, бо на Ханаан-край наліг голод, і пробували там, доки мали що їсти. Там їхньому родові не було вже ліку.
11 And when the Egyptians had cast them out from them, and the plague had ceased from them, and they had a mind to take them again, and bring them back to their service,	11 Але єгипетський цар устав проти них і присилував їх хитромудро до роботи коло цегли; і були вони принижені, й стали рабами.
12 The God of heaven opened the sea to them in their flight, so that the waters were made to stand firm as a wall on either side, and they walked through the bottom of the sea and passed it dry foot.	12 Тоді вони візвали до Бога свого, і він побив Єгипетський край язвами, на які не було ліку, й єгиптяни вигнали їх від себе.
13 And when an innumerable army of the Egyptians pursued after them in that place, they were so overwhelmed with the waters, that there was not one left, to tell what had happened to posterity.	13 Бог висушив перед ними Червоне море;
14 And after they came out of the Red Sea, they abode in the deserts of mount Sina, in which never man could dwell, or son of man rested.	14 він вивів їх на дорогу до Синаю і Кадеш-Барне, то й вони прогнали всіх, що жили в пустині.
15 There bitter fountains were made sweet for them to drink, and for forty years they received food from heaven.	15 Потім оселились вони в краю Аморійськім, винищивши своєю силою усіх мешканців Хешбону. Далі, перейшовши Йордан, заволоділи усім гірським краєм
16 Wheresoever they went in without bow and arrow, and without shield and sword, their God fought for them and overcame.	16 і, прогнавши з-перед себе ханаанян, перізіїв, євусіїв, сихеміїв і всіх гіргашіїв, оселились у ньому на довгий час.
17 And there was no one that triumphed over this people, but when they departed from the worship of the Lord their God.	17 Коли вони не грішили перед своїм Богом, усе було гаразд із ними, бо з ними був Бог, що ненавидить несправедливість;
18 But as often as beside their own God, they worshipped any other, they were given to spoil, and to the sword, and to reproach.	18 як же ж вони покинули дорогу, що він їм заповідав, частина їх цілком загинула у боях премногих, частина побрела в полон на чужину, а храм їхнього Бога був зрівняний із землею, містами ж їхні противники заволоділи.
19 And as often as they were penitent for having revolted from the worship of their God, the God of heaven gave them power to resist.	19 Тепер навернулись вони знову до свого Бога та й повернулись назад із розсіяння, де були розкидані, і зайняли Єрусалим, де і їхня святиня, і заселили знову гірський край, що опустів.
20 So they overthrew the king of the Chanaanites, and of the Jebusites, and of the Pherezites, and of the Hethites, and of the Hevites, and of the Amorrhites, and all the mighty ones in Hesebon, and they possessed their lands, and their cities:	20 Отож і нині, володарю й пане, якщо в цім народі є якась помилка, якщо вони згрішили проти Бога, то придивімся добре, чи є у них ця причина упадку, і тоді рушаймо на них і ми їх завоюємо.
21 And as long as they sinned not in the sight of their God, it was well with them: for their God hateth iniquity.	21 Як же ж немає беззаконня в їхньому народі, то хай мій пан ліпше покине, щоб часом їхній Господь та їхній Бог не захистив їх і щоб ми не стали сміховиськом по всій землі.»
22 And even some years ago when they had revolted from the way which God had given them to walk therein, they were destroyed in battles by many nations, and very many of them were led away captive into a strange land.	22 І сталось, як тільки Ахіор перестав говорити ці слова, увесь народ, що був зібравсь навколо шатра, загув, а вельможі Олоферна й всі жителі Примор’я та Моаву, говорили, щоб Ахіора порубати на кусні.
23 But of late returning to the Lord their God, from the different places wherein they were scattered, they are come together and are gone up into all these mountains, and possess Jerusalem again, where their holies are	23 «Не боятимемося синів Ізраїля, бо це народ, який не має сили, ні потуги до тяжкого бою.
24 Now therefore, my lord, search if there be any iniquity of theirs in the sight of their God: let us go up to them, because their God will surely deliver them to thee, and they shall be brought under the yoke of thy power:	24 Тому наступаймо, і твоє військо поглине їх, володарю Олоферне!»
25 But if there be no offense of this people in the sight of their God, we can not resist them, because their God will defend them: and we shall be a reproach to the whole earth.
26 And it came to pass, when Achior had ceased to speak these words, all the great men of Holofernes were angry, and they had a mind to kill him, saying to each other:
27 Who is this, that saith the children of Israel can resist king Nabuchodonosor, and his armies, men unarmed, and without force, and without skill in the art of war?
28 That Achior therefore may know that he deceiveth us, let us go up into the mountains: and when the bravest of them shall be taken, then shall he with them be stabbed with the sword:
29 That every nation may know that Nabuchodonosor is god of the earth, and besides him there is no other.