Prima lettera di Pietro 2

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Allontanate dunque ogni genere di cattiveria e di frode, ipocrisie, gelosie e ogni maldicenza.	1 Залишивши, отже, всяку злобу й усякий підступ, лицемірство, заздрість і всілякі обмови,
2 Come bambini appena nati desiderate avidamente il genuino latte spirituale, grazie al quale voi possiate crescere verso la salvezza,	2 жадайте, неначе новонароджені дитятка, молока чистого, духовного, щоб ним рости вам на спасіння,
3 se davvero avete gustato che buono è il Signore.	3 якщо ви скуштували, який Господь добрий.
4 Avvicinandovi a lui, pietra viva, rifiutata dagli uomini ma scelta e preziosa davanti a Dio,	4 Приступіть до нього, каменя живого, людьми відкинутого, а Богом вибраного, дорогого.
5 quali pietre vive siete costruiti anche voi come edificio spirituale, per un sacerdozio santo e per offrire sacrifici spirituali graditi a Dio, mediante Gesù Cristo.	5 А й самі віддайтеся, мов живе каміння, щоб з нього збудувати духовний дім, на святе священство, щоб приносити духовні жертви, приємні Богові, через Ісуса Христа.
6 Si legge infatti nella Scrittura: Ecco, io pongo in Sion una pietra d’angolo, scelta, preziosa, e chi crede in essa non resterà deluso.	6 Бо в Письмі стоїть: «Ось я кладу в Сіоні камінь наріжний, вибраний, дорогоцінний. Хто вірує в нього, не осоромиться.»
7 Onore dunque a voi che credete; ma per quelli che non credono la pietra che i costruttori hanno scartato è diventata pietra d’angolo	7 Вам, отже, що віруєте, — честь! Для тих же, що не вірять, камінь, що відкинули будівничі, — він став головним на углі,
8 e sasso d’inciampo, pietra di scandalo. Essi v’inciampano perché non obbediscono alla Parola. A questo erano destinati.	8 каменем спотикання і скелею падіння. Вони об нього спотикаються, бо не вірять у слово, на що вони й були призначені.
9 Voi invece siete stirpe eletta, sacerdozio regale, nazione santa, popolo che Dio si è acquistato perché proclami le opere ammirevoli di lui, che vi ha chiamato dalle tenebre alla sua luce meravigliosa.	9 Ви ж — рід вибраний, царське священство, народ святий, люд, придбаний на те, щоб звістувати похвали того, хто вас покликав з темряви у дивне своє світло;
10 Un tempo voi eravate non-popolo, ora invece siete popolo di Dio; un tempo eravate esclusi dalla misericordia, ora invece avete ottenuto misericordia.	10 ви, колись — не народ, а тепер народ Божий, непомилувані, а тепер помилувані.
11 Carissimi, io vi esorto come stranieri e pellegrini ad astenervi dai cattivi desideri della carne, che fanno guerra all’anima.	11 Молю вас, любі, як чужоземців і перехожих, щоб ви стримувалися від пожадливостей тіла, які проти душі воюють.
12 Tenete una condotta esemplare fra i pagani perché, mentre vi calunniano come malfattori, al vedere le vostre buone opere diano gloria a Dio nel giorno della sua visita.	12 Тримайтеся між поганами доброї поведінки, щоб у тому, в чому вони вас обмовляють, як злочинців, приглянувшись пильніше до ваших добрих вчинків, вихваляли Господа в день відвідин.
13 Vivete sottomessi ad ogni umana autorità per amore del Signore: sia al re come sovrano,	13 Коріться ради Господа кожній людській установі: чи то цареві верховному володареві,
14 sia ai governatori come inviati da lui per punire i malfattori e premiare quelli che fanno il bene.	14 чи то правителям, ним посланим на кару лиходіям і похвалу доброчинцям
15 Perché questa è la volontà di Dio: che, operando il bene, voi chiudiate la bocca all’ignoranza degli stolti,	15 Така бо воля Божа, щоб ви, добро творивши, змусили мовчати неуцтво безглуздих.
16 come uomini liberi, servendovi della libertà non come di un velo per coprire la malizia, ma come servi di Dio.	16 Поводьтесь як вільні, та не як ті, що з волі роблять покривало злоби, але як слуги Божі.
17 Onorate tutti, amate i vostri fratelli, temete Dio, onorate il re.	17 Усіх поважайте, любіть усіх братів, Бога страхайтеся, царя шануйте.
18 Domestici, state sottomessi con profondo rispetto ai vostri padroni, non solo a quelli buoni e miti, ma anche a quelli prepotenti.	18 Слуги, з глибокою пошаною коріться панам вашим, і то не тільки добрим та лагідним, але й прикрим.
19 Questa è grazia: subire afflizioni, soffrendo ingiustamente a causa della conoscenza di Dio;	19 Бо то благодать, коли хтось свідомо, заради Бога, терпить злидні, страждаючи несправедливо.
20 che gloria sarebbe, infatti, sopportare di essere percossi quando si è colpevoli? Ma se, facendo il bene, sopporterete con pazienza la sofferenza, ciò sarà gradito davanti a Dio.	20 Яка бо похвала страждати, коли вас б’ють за те, що ви завинили? Але коли ви, робивши добро, за те страждаєте і переносите страждання терпеливо — це благодать у Бога.
21 A questo infatti siete stati chiamati, perché anche Cristo patì per voi, lasciandovi un esempio, perché ne seguiate le orme:	21 Власне, на це ви покликані, бо й Христос страждав за вас також, лишивши вам приклад, щоб ви йшли його слідами;
22 egli non commise peccato e non si trovò inganno sulla sua bocca;	22 той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не знайшлося,
23 insultato, non rispondeva con insulti, maltrattato, non minacciava vendetta, ma si affidava a colui che giudica con giustizia.	23 хто був злословлений, але сам, навпаки, не злословив, хто страждав, та не погрожував, а здався на того, який судить справедливо;
24 Egli portò i nostri peccati nel suo corpo sul legno della croce, perché, non vivendo più per il peccato, vivessimo per la giustizia; dalle sue piaghe siete stati guariti.	24 він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на дерево, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости, — ми, що його синяками зцілились.
25 Eravate erranti come pecore, ma ora siete stati ricondotti al pastore e custode delle vostre anime.	25 Бо ви блукали, немов вівці, але тепер повернулися до пастиря і наставника душ ваших.