Vangelo secondo Matteo 20

BIBBIA CEI 2008	Біблія
1 Il regno dei cieli è simile a un padrone di casa che uscì all’alba per prendere a giornata lavoratori per la sua vigna.	1 «Царство Небесне подібне до чоловіка-господаря, який рано-вранці вийшов найняти робітників у свій виноградник.
2 Si accordò con loro per un denaro al giorno e li mandò nella sua vigna.	2 Домовившись із робітниками по динарію денно, послав їх у свій виноградник.
3 Uscito poi verso le nove del mattino, ne vide altri che stavano in piazza, disoccupati,	3 А коли вийшов, близько третьої години побачив інших, що бездільно стояли на ринку.
4 e disse loro: “Andate anche voi nella vigna; quello che è giusto ve lo darò”.	4 Він же їм сказав: Ідіть і ви в мій виноградник, що буде по справедливості, дам вам.
5 Ed essi andarono. Uscì di nuovo verso mezzogiorno, e verso le tre, e fece altrettanto.	5 І ті пішли. Коли ж знову вийшов, близько шостої та дев’ятої години, зробив так само.
6 Uscito ancora verso le cinque, ne vide altri che se ne stavano lì e disse loro: “Perché ve ne state qui tutto il giorno senza far niente?”.	6 Близько одинадцятої вийшовши, стрінув інших, що стояли, і сказав їм: Чого тут увесь день бездільно стоїте?
7 Gli risposero: “Perché nessuno ci ha presi a giornata”. Ed egli disse loro: “Andate anche voi nella vigna”.	7 Кажуть йому: Бо ніхто не найняв нас. Сказав їм: Ідіть і ви в виноградник.
8 Quando fu sera, il padrone della vigna disse al suo fattore: “Chiama i lavoratori e da’ loro la paga, incominciando dagli ultimi fino ai primi”.	8 Коли ж настав вечір, власник виноградника наказав своєму управителеві: Поклич но робітників та роздай їм заплату, почавши від останніх аж: до перших.
9 Venuti quelli delle cinque del pomeriggio, ricevettero ciascuno un denaro.	9 Ті, що прийшли близько одинадцятої години, взяли по динарію.
10 Quando arrivarono i primi, pensarono che avrebbero ricevuto di più. Ma anch’essi ricevettero ciascuno un denaro.	10 Коли приступили перші, думали, що більше дістануть. І вони взяли по динарію.
11 Nel ritirarlo, però, mormoravano contro il padrone	11 А взявши, стали ремствувати на господаря,
12 dicendo: “Questi ultimi hanno lavorato un’ora soltanto e li hai trattati come noi, che abbiamo sopportato il peso della giornata e il caldo”.	12 Той, відповідаючи одному з них, сказав: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія погодився зо мною?
13 Ma il padrone, rispondendo a uno di loro, disse: “Amico, io non ti faccio torto. Non hai forse concordato con me per un denaro?
14 Prendi il tuo e vattene. Ma io voglio dare anche a quest’ultimo quanto a te:	14 Бери своє та йди! Хочу бо й цьому останньому дати, що й тобі.
15 non posso fare delle mie cose quello che voglio? Oppure tu sei invidioso perché io sono buono?”.	15 Хіба не дозволено мені робити зо своїм, що захочу? Чи око ж твоє лукаве з того, що я добрий?!
16 Così gli ultimi saranno primi e i primi, ultimi».	16 Так то останні будуть перші, а перші — останні!»
17 Mentre saliva a Gerusalemme, Gesù prese in disparte i dodici discepoli e lungo il cammino disse loro:	17 Коли Ісус вирушав у Єрусалим, узяв осібно дванадцятьох і дорогою сказав їм:
18 «Ecco, noi saliamo a Gerusalemme e il Figlio dell’uomo sarà consegnato ai capi dei sacerdoti e agli scribi; lo condanneranno a morte	18 «Отож ми вирушаємо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде відданий первосвященикам і книжникам, і засудять його на смерть.
19 e lo consegneranno ai pagani perché venga deriso e flagellato e crocifisso, e il terzo giorno risorgerà».	19 І віддадуть його поганам, щоб ті глумилися, катували та розіп’яли його; а третього дня воскресне.»
20 Allora gli si avvicinò la madre dei figli di Zebedeo con i suoi figli e si prostrò per chiedergli qualcosa.	20 Тоді підійшла до нього мати Заведеєвих синів зо своїми синами і вклонилась, щоб його про щось попросити.
21 Egli le disse: «Che cosa vuoi?». Gli rispose: «Di’ che questi miei due figli siedano uno alla tua destra e uno alla tua sinistra nel tuo regno».	21 Той же сказав їй: «Чого бажаєш?» Відповіла йому: «Скажи, щоб оці два сини мої сіли в твоєму Царстві — один праворуч, другий ліворуч тебе.»
22 Rispose Gesù: «Voi non sapete quello che chiedete. Potete bere il calice che io sto per bere?». Gli dicono: «Lo possiamo».	22 У відповідь Ісус мовив: «Не знаєте, про що просите. Чи спроможні ви пити чашу, яку я маю пити?» Сказали йому: «Спроможні.»
23 Ed egli disse loro: «Il mio calice, lo berrete; però sedere alla mia destra e alla mia sinistra non sta a me concederlo: è per coloro per i quali il Padre mio lo ha preparato».	23 Промовив до них: «Чашу мою питимете, але сісти праворуч мене чи ліворуч, — не моє це давати, лише — кому мій Отець приготував.»
24 Gli altri dieci, avendo sentito, si sdegnarono con i due fratelli.	24 Почувши це, десятеро почали нарікати на двох братів.
25 Ma Gesù li chiamò a sé e disse: «Voi sapete che i governanti delle nazioni dóminano su di esse e i capi le opprimono.	25 Ісус же, закликавши їх, сказав: «Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі гнітять їх.
26 Tra voi non sarà così; ma chi vuole diventare grande tra voi, sarà vostro servitore	26 Не так має бути між вами. Але як хтось хотів би у вас бути великий, нехай буде вам слуга.
27 e chi vuole essere il primo tra voi, sarà vostro schiavo.	27 І хто б хотів у вас бути перший, нехай стане вам за раба.
28 Come il Figlio dell’uomo, che non è venuto per farsi servire, ma per servire e dare la propria vita in riscatto per molti».	28 Так само Син Чоловічий прийшов не для того, щоб йому служили, але — послужити й дати життя своє на викуп за багатьох.»
29 Mentre uscivano da Gerico, una grande folla lo seguì.	29 Коли вони виходили з Єрихону, йшло за ним багато народу.
30 Ed ecco, due ciechi, seduti lungo la strada, sentendo che passava Gesù, gridarono dicendo: «Signore, figlio di Davide, abbi pietà di noi!».	30 Отож два сліпці сиділи собі край дороги, а коли почули, що Ісус переходить мимо, закричали, кажучи: «Господи, Сину Давида, змилуйся над нами!»
31 La folla li rimproverava perché tacessero; ma essi gridavano ancora più forte: «Signore, figlio di Davide, abbi pietà di noi!».	31 Люди ж картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили: «Змилуйся над нами, Господи, Сину Давида!»
32 Gesù si fermò, li chiamò e disse: «Che cosa volete che io faccia per voi?».	32 Ісус же зупинився, закликав їх і мовив: «Що бажаєте, щоб учинив я вам?»
33 Gli risposero: «Signore, che i nostri occhi si aprano!».	33 Вони кажуть йому: «Господи, щоб очі нам відкрилися.»
34 Gesù ebbe compassione, toccò loro gli occhi ed essi all’istante ricuperarono la vista e lo seguirono.	34 Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і негайно же прозріли й пішли слідом за ним.