Tobia 8

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Quando ebbero finito di mangiare e di bere, decisero di andare a dormire. Accompagnarono il giovane e lo introdussero nella camera da letto.	1 А як скінчили їсти та пити, задумали піти спати; і відвівши юнака, ввели його у спальню.
2 Tobia allora si ricordò delle parole di Raffaele: prese dal suo sacco il fegato e il cuore del pesce e li pose sulla brace dell'incenso.	2 Тоді пригадав собі Товія слова Рафаїла, вийняв риб’ячу печінку й серце з торби, де тримав їх, і поклав на жар кадильний.
3 L'odore del pesce respinse il demonio, che fuggì nelle regioni dell'alto Egitto. Raffaele vi si recò all'istante e in quel luogo lo incatenò e lo mise in ceppi.	3 Рибний запах відігнав демона, й утік він у горішні частини Єгипту; а Рафаїл, кинувшись за ним, зв’язав його й негайно повернувся.
4 Gli altri intanto erano usciti e avevano chiuso la porta della camera. Tobia si alzò dal letto e disse a Sara: "Sorella, alzati! Preghiamo e domandiamo al Signore che ci dia grazia e salvezza".	4 Тим часом усі вийшли й замкнули двері спальні. Тоді Товія встав з ліжка й сказав до Сари: «Устань, сестро, молімся й просім у Господа, щоб учинив з нами милость і спасіння.»
5 Essa si alzò e si misero a pregare e a chiedere che venisse su di loro la salvezza, dicendo: "Benedetto sei tu, Dio dei nostri padri, e benedetto per tutte le generazioni è il tuo nome! Ti benedicano i cieli e tutte le creature per tutti i secoli!	5 Вона встала, й вони зачали молитись та просити, щоб на них зійшло спасіння. Він же так узяв молитися: «Благословен єси, о Боже батьків наших, благословенне твоє ім’я по всі віки! Хай небеса тебе благословлять і всі твої створіння по всі віки.
6 Tu hai creato Adamo e hai creato Eva sua moglie, perché gli fosse di aiuto e di sostegno. Da loro due nacque tutto il genere umano. Tu hai detto: non è cosa buona che l'uomo resti solo; facciamogli un aiuto simile a lui.	6 Ти створив Адама, ти створив для нього жінку Еву як помічницю йому й опору. І з них обох пішов рід людський. Ти мовив: Недобре чоловікові одному бути; зробім йому помічницю, подібну до нього!
7 Ora non per lussuria io prendo questa mia parente, ma con rettitudine d'intenzione. Dègnati di aver misericordia di me e di lei e di farci giungere insieme alla vecchiaia".	7 І нині я беру оцю мою сестру не для розпусти, але з добрим наміром. Зволь помилувати мене з нею, і разом до старости дожити.»
8 E dissero insieme: "Amen, amen!".	8 І сказали обоє разом: «Амінь! Амінь!»
9 Poi dormirono per tutta la notte.	9 Та й лягли спати тієї ночі.
10 Ma Raguele si alzò; chiamò i servi e andò con loro a scavare una fossa. Diceva infatti: "Caso mai sia morto, non abbiamo a diventare oggetto di scherno e di ribrezzo".	10 А Рагуел устав, покликав до себе слуг і пішов (з ними) копати гріб, бо сказав собі: «Коби і той не вмер, та й ми не стали посміхом та ганьбою!»
11 Quando ebbero terminato di scavare la tomba, Raguele tornò in casa; chiamò la moglie	11 А як викопали гріб, Рагуел повернувсь до хати, покликав свою жінку
12 e le disse: "Manda in camera una delle serve a vedere se è vivo; così, se è morto, lo seppelliremo senza che nessuno lo sappia".	12 і сказав їй: «Пошли яку-небудь слугиню, нехай увійде й подивиться, чи він живий; коли помер, то треба його поховати, щоб ніхто про це не відав.»
13 Mandarono avanti la serva, accesero la lampada e aprirono la porta; essa entrò e li trovò che dormivano insieme, immersi in un sonno profondo.	13 Една послала слугиню; та засвітила світич, відчинила двері, увійшла й застала їх обох разом у сні глибокім.
14 La serva uscì e riferì loro che era vivo e che non era successo nulla di male.	14 Потім притьмом вийшла й оповіла їм, що він живий і що нічого лихого не сталося.
15 Benedissero allora il Dio del cielo: "Tu sei benedetto, o Dio, con ogni pura benedizione. Ti benedicano per tutti i secoli!	15 Тоді Рагуел благословив Бога небес і мовив: «Благословен єси, о, Боже, в усякім чистім і святім благословенні! Нехай усі святі й усі творіння благословлять тебе по всі віки!
16 Tu sei benedetto, perché mi hai rallegrato e non è avvenuto ciò che temevo, ma ci hai trattato secondo la tua grande misericordia.	16 Благословен єси за те, що мене потішив та що не сталось так, як я боявся; але ти учинив з нами за твоїм великим милосердям.
17 Tu sei benedetto, perché hai avuto compassione dei due figli unici. Concedi loro, Signore, grazia e salvezza e falli giungere fino al termine della loro vita in mezzo alla gioia e alla grazia".	17 Благословен єси, що змилувався над цими обома одинаками! Вчини, Владико, з нами милость і спасіння! Дай їм прожити їхнє життя у радощах і милості.»
18 Allora ordinò ai servi di riempire la fossa prima che si facesse giorno.	18 І звелів слугам засипати гріб перед світанком,
19 Raguele ordinò alla moglie di fare il pane in abbondanza; andò a prendere dalla mandria due vitelli e quattro montoni; li fece macellare e cominciarono così a preparare il banchetto.	19 а жінці сказав напекти багато хліба. Сам же пішов до стада, привів двох волів та чотирьох баранів і казав їх зготувати, та й почали вони їх споготовляти.
20 Poi chiamò Tobia e sotto giuramento gli disse: "Per quattordici giorni non te ne andrai di qui, ma ti fermerai da me a mangiare e a bere e così allieterai l'anima già tanto afflitta di mia figlia.	20 Опісля прикликав Товію та й сказав до нього: «14 день не рухайся звідси! Тут будеш їсти й пити в мене та звеселятимеш душу моєї дочки, що стільки натерпілась.
21 Di quanto possiedo prenditi la metà e torna sano e salvo da tuo padre. Quando io e mia moglie saremo morti, anche l'altra metà sarà vostra. Coraggio, figlio! Io sono tuo padre ed Edna è tua madre; noi apparteniamo a te come a questa tua sorella da ora per sempre. Coraggio, figlio!".	21 З усього майна мого візьми зараз же з собою половину і йди здоровий до батька свого. Друга ж половина, як помремо я і моя жінка, вашою буде. Бадьорся, моя дитино! Я — твій батько, а Една — твоя мати. Ми для тебе й для твоєї сестри відтепер і назавжди. Бадьорся, дитино!»