Ісая 14

¹ Господь над Яковом змилосердиться і вибере Ізраїля знову й оселить їх на землі їхній рідній. Прилучаться до них чужинці й пристануть до дому Якова.

² Народи візьмуть їх і приведуть їх на їхнє місце, і дім Ізраїля присвоїть їх собі на землі Господній за рабів та за рабинь і поневолить тих, що його були взяли в неволю, і пануватиме над тими, що його утискали.

³ І станеться того дня, як Господь дасть тобі спочинок від страждань твоїх, від клопоту й від важкого рабства, що над тобою тяжіло,

⁴ ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився,

⁵ зламав Господь палицю безбожних, кий мучителів,

⁶ який люто бив народи ударами безупинно, що панував над племенами у гніві, і докучав без міри.

⁷ Уся земля відпочиває, спокійна, з радощів голосно гукає.

⁸ Ба й кипариси та ливанські кедри заради тебе веселяться; відколи ти заснув, не виходить дроворуб до нас.

⁹ Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході; він побудив для тебе тіні всіх вельмож землі, звелів уставати з своїх престолів усім царям народів.

¹⁰ Усі вони говорять, до тебе промовляють: — І ти, як ми, став слабосилим, став на нас схожим.

¹¹ Твоя пиха й музика на гарфах у Шеол провалилась; постіль твоя — черва, хробаки — твоє покривало.

¹² Як же ж це ти впав із неба, ти, блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи?

¹³ Ти ж говорив у своїм серці: — На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі.

¹⁴ Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній.

¹⁵ Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку.

¹⁶ Хто тебе бачить, дивиться на тебе пильно, придивляється до тебе зблизька: — Чи це той, кажуть, що стрясав землею, що хитав царствами,

¹⁷ що обертав світ у пустиню, що міста руйнував, що бранців не пускав додому?

¹⁸ Усі царі народів, усі до одного в почестях спочивають, кожний у своїм гробі.

¹⁹ А тебе викинуто з твого гробу, мов пусту галузку, і покрито вбитими, що впали від меча, мов розтоптане падло.

²⁰ Ти не будеш у гробі вкупі з тими, що сходять у кам’яні могили, бо ти пустошив твою землю, вбивав твій народ. Повіки не згадають кубла лиходіїв.

²¹ Готуйтесь вистинати його дітей за беззаконня їхніх батьків! Нехай не встануть, щоб завоювати землю, щоб наповнити руїнами вселенну!»

²² Я встану на них, — слово Господа сил, — і знищу ім’я Вавилону й останок нащадка й потомка, — слово Господнє.

²³ Зроблю його житлом їжака, багном, і вимету його мітлою руїни, — слово Господа сил.

²⁴ Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться.

²⁵ Я розіб’ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них.

²⁶ Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.»

²⁷ А коли Господь сил призначив, — хто може змінити? Рука його простягнута, — хто її відверне?

²⁸ Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово:

²⁹ «Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде — дракон летючий.

³⁰ Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб’ю твоїх нащадків.

³¹ Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах.

³² Що відповісти послам народу? Господь заснував Сіон, і в ньому знайдуть захист убогі його народу.»