Mateo 8

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Cuando Jesús bajó de la montaña, lo siguió una gran multitud.	1 Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу.
2 Entonces un leproso fue a postrarse ante él y le dijo: «Señor, si quieres, puedes purificarme».	2 І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: «Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.»
3 Jesús extendió la mano y lo tocó, diciendo: «Lo quiero, queda purificado». Y al instante quedó purificado de su lepra.	3 Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: «Хочу, очисться!» І він негайно же очистився від прокази.
4 Jesús le dijo: «No se lo digas a nadie, pero ve a presentarse al sacerdote y entrega la ofrenda que ordenó Moisés para que les sirva de testimonio».	4 Тоді Ісус промовив до нього: «Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.»
5 Al entrar en Cafarnaúm, se le acercó un centurión, rogándole»	5 Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами:
6 «Señor, mi sirviente está en casa enfermo de parálisis y sufre terriblemente».	6 «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко.»
7 Jesús le dijo: «Yo mismo iré a curarlo».	7 Ісус каже до нього: «Я прийду й оздоровлю його.»
8 Pero el centurión respondió: «Señor, no soy digno de que entres en mi casa; basta que digas una palabra y mi sirviente se sanará.	8 Тоді сотник у відповідь мовив: «Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає.
9 Porque cuando yo, que no soy más que un oficial subalterno, digo a uno de los soldados que están a mis órdenes: «Ve», él va, y a otro: «Ven», él viene; y cuando digo a mi sirviente: «Tienes que hacer esto», él lo hace».	9 Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, — і йде, а тому: Ходи, — і приходить; і слузі моєму: Зроби це, — і він робить.»
10 Al oírlo, Jesús quedó admirado y dijo a los que lo seguían: «Les aseguro que no he encontrado a nadie en Israel que tenga tanta fe.	10 Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: «Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри.
11 Por eso les digo que muchos vendrán de Oriente y de Occidente, y se sentarán a la mesa con Abraham, Isaac y Jacob, en el Reino de los Cielos;	11 Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім,
12 en cambio, los herederos del reino serán arrojados afuera, a las tinieblas, donde habrá llantos y rechinar los dientes».	12 а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів.»
13 Y Jesús dijo al centurión: «Ve, y que suceda como has creído». Y el sirviente se curó en ese mismo momento.	13 І сказав Ісус сотникові: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!» І видужав слуга тієї ж години.
14 Cuando Jesús llegó a la casa de Pedro, encontró a la suegra de este en cama con fiebre.	14 А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці.
15 Le tocó la mano y se le pasó la fiebre. Ella se levantó y se puso a servirlo.	15 Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому.
16 Al atardecer, le llevaron muchos endemoniados, y él, con su palabra, expulsó a los espíritus y curó a todos los que estaban enfermos,	16 І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих,
17 para que se cumpliera lo que había sido anunciado por el profeta Isaías: "El tomó nuestras debilidades y cargó sobre sí nuestras enfermedades".	17 щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.»
18 Al verse rodeado de tanta gente, Jesús mandó a sus discípulos que cruzaran a la otra orilla.	18 Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік.
19 Entonces se aproximó un escriba y le dijo: «Maestro, te seguiré adonde vayas».	19 І приступивши один книжник, сказав до нього: «Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.»
20 Jesús le respondió: «Los zorros tienen sus cuevas y las aves del cielo sus nidos; pero el Hijo del hombre no tiene dónde reclinar la cabeza».	20 А Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні — гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити.»
21 Otro de sus discípulos le dijo: «Señor, permíteme que vaya antes a enterrar a mi padre».	21 Другий з учнів сказав до нього: «Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.»
22 Pero Jesús le respondió: «Sígueme, y deja que los muertos entierren a sus muertos».	22 Ісус же сказав до нього: «Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.»
23 Después Jesús subió a la barca y sus discípulos lo siguieron.	23 Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.
24 De pronto se desató en el mar una tormenta tan grande, que las olas cubrían la barca. Mientras tanto, Jesús dormía.	24 Аж ось зірвалася на морі така велика буря, що хвилі заливали човен. Він же спав.
25 Acercándose a él, sus discípulos lo despertaron, diciéndole: «¡Sálvanos, Señor, nos hundimos!».	25 Ті кинулись до нього, збудили й кажуть: «Рятуй, Господи, ми гинемо!»
26 El les respondió: «¿Por qué tienen miedo, hombres de poca fe?». Y levantándose, increpó al viento y al mar, y sobrevino una gran calma.	26 А він до них каже: «Чого ви лякливі, маловіри?» Тоді встав погрозив вітрам і морю, і настала велика тиша.
27 Los hombres se decían entonces, llenos de admiración: «¿Quién es este, que hasta el viento y el mar le obedecen?».	27 І здивувались люди та й заговорили між собою: «Хто це такий, що і вітри і море йому слухняні?»
28 Cuando Jesús llegó a la otra orilla, a la región de los gadarenos, fueron a su encuentro dos endemoniados que salían de los sepulcros. Eran tan feroces, que nadie podía pasar por ese camino.	28 Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою.
29 Y comenzaron a gritar: «¿Que quieres de nosotros, Hijo de Dios? ¿Has venido aquí para atormentarnos antes de tiempo?»	29 І почали кричати: «Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?»
30 A cierta distancia había una gran piara de cerdos paciendo.	30 Оподаль же від них паслося велике стадо свиней.
31 Los demonios suplicaron a Jesús: «Si vas a expulsarnos, envíanos a esa piara».	31 Біси попросили його: «Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.»
32 El les dijo: «Vayan». Ellos salieron y entraron en los cerdos: estos se precipitaron al mar desde lo alto del acantilado, y se ahogaron.	32 «Ідіть» — сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях.
33 Los cuidadores huyeron y fueron a la ciudad para llevar la noticia de todo lo que había sucedido con los endemoniados.	33 А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих.
34 Toda la ciudad salió al encuentro de Jesús y, al verlo, le rogaron que se fuera de su territorio.	34 Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць.