Mateo 27

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Cuando amaneció, todos los sumos sacerdotes y ancianos del pueblo deliberaron sobre la manera de hacer ejecutar a Jesús.	1 Якже настав ранок, усі первосвященики і старші народу скликали раду на Ісуса, щоб його вбити.
2 Después de haberlo atado, lo llevaron ante Pilato, el gobernador, y se lo entregaron.	2 І зв’язавши його, повели та й передали правителеві Пилатові.
3 Judas, el que lo entregó, viendo que Jesús había sido condenado, lleno de remordimiento, devolvió las treinta monedas de plata a los sumos sacerdotes y a los ancianos,	3 Тоді Юда, який його зрадив, побачивши, що його засудили, розкаявся і повернув тридцять срібняків назад первосвященикам і старшим.
4 diciendo: «He pecado, entregando sangre inocente». Ellos respondieron: «¿Qué nos importa? Es asunto tuyo».	4 «Згрішив я», — сказав, — «видавши кров невинну.» Ті ж відповіли: «Що нам до того? Ти побачиш!»
5 Entonces él, arrojando las monedas en el Templo, salió y se ahorcó.	5 Тоді він кинув гроші у святиню, пішов геть та й повісився.
6 Los sumos sacerdotes, juntando el dinero, dijeron: «No está permitido ponerlo en el tesoro, porque es precio de sangre».	6 Первосвященики ж взяли ті гроші й кажуть: «Їх не годиться класти до скарбоні, бо це ціна крови.»
7 Después de deliberar, compraron con él un campo, llamado «del alfarero», para sepultar a los extranjeros.	7 Порадившись, вони купили за них ганчарське поле, щоб ховати там чужинців.
8 Por esta razón se lo llama hasta el día de hoy «Campo de sangre».	8 Тому це поле й досі зветься Полем Крови.
9 Así se cumplió lo anunciado por el profeta Jeremías: Y ellos recogieron las treinta monedas de plata, cantidad en que fue tasado aquel a quien pusieron precio los israelitas.	9 Тоді здійснилося слово пророка Єремії, що каже: «І взяли вони тридцять срібняків, ціну того, що був оцінений синами Ізраїля,
10 Con el dinero se compró el «Campo del alfarero», como el Señor me lo había ordenado.	10 і дали їх за ганчарське поле, як Господь мені звелів був.»
11 Jesús compareció ante el gobernador, y este le preguntó: «¿Tú eres el rey de los judíos?». El respondió: «Tú lo dices».	11 Поставлено Ісуса перед правителем, а правитель спитав його: «Ти цар юдейський?» Ісус відповів: «Ти кажеш.»
12 Al ser acusado por los sumos sacerdotes y los ancianos, no respondió nada.	12 Та коли первосвященики й старші його обвинувачували, він не відповідав нічого.
13 Pilato le dijo: «¿No oyes todo lo que declaran contra ti?».	13 Тоді Пилат каже до нього: «Хіба не чуєш усього, скільки то свідкують на тебе?»
14 Jesús no respondió a ninguna de sus preguntas, y esto dejó muy admirado al gobernador.	14 А він не відповів йому ані на одне слово, так що правитель вельми дивувався.
15 En cada Fiesta, el gobernador acostumbraba a poner en libertad a un preso, a elección del pueblo.	15 На свято звик був правитель відпускати народові одного в’язня, якого вони хотіли.
16 Había entonces uno famoso, llamado Barrabás.	16 Був же тоді визначний в’язень, що звавсь Варавва.
17 Pilato preguntó al pueblo que estaba reunido: «¿A quién quieren que ponga en libertad, a Barrabás o a Jesús, llamado el Mesías?».	17 А коли вони зібралися, Пилат каже до них: «Кого бажаєте, щоб я вам відпустив: Варавву чи Ісуса, що зветься Христос?»
18 El sabía bien que lo habían entregado por envidia.	18 Знав бо він добре, що вони з зависти видали його.
19 Mientras estaba sentado en el tribunal, su mujer le mandó decir: «No te mezcles en el asunto de ese justo, porque hoy, por su causa, tuve un sueño que me hizo sufrir mucho».	19 І коли він сидів на судилищі, його жінка прислала йому сказати: «Нічого не роби праведникові тому, бо я цієї ночі вві сні багато витерпіла заради нього.»
20 Mientras tanto, los sumos sacerdotes y los ancianos convencieron a la multitud que pidiera la libertad de Barrabás y la muerte de Jesús.	20 Та первосвященики й старші намовили народ, — просити за Варавву, а Ісуса — видати на смерть.
21 Tomando de nuevo la palabra, el gobernador les preguntó: «¿A cuál de los dos quieren que ponga en libertad?». Ellos respondieron: «A Barrabás».	21 Заговорив правитель і сказав їм: «Кого з двох бажаєте, щоб я відпустив вам?» Ті відповіли: «Варавву.»
22 Pilato continuó: «¿Y qué haré con Jesús, llamado el Mesías?». Todos respondieron: «¡Que sea crucificado!».	22 Каже до них Пилат: «А що маю робити з Ісусом, що зветься Христос?» Усі відповіли: «Нехай буде розіп’ятий!»
23 El insistió: «¿Qué mal ha hecho?». Pero ellos gritaban cada vez más fuerte: «¡Que sea crucificado!».	23 Спитав він: «Що злого вчинив він?» Вони ж ще більше заходилися кричати: «Нехай буде розіп’ятий!»
24 Al ver que no se llegaba a nada, sino que aumentaba el tumulto, Pilato hizo traer agua y se lavó las manos delante de la multitud, diciendo: «Yo soy inocente de esta sangre. Es asunto de ustedes».	24 Пилат, бачивши, що нічого не вдіє, а заколот дедалі більшає, взяв води й умив перед народом руки та й каже: «Я невинний крови праведника цього; ви побачите.»
25 Y todo el pueblo respondió: «Que su sangre caiga sobre nosotros y sobre nuestros hijos».	25 Увесь же народ відповів, кажучи: «Кров його на нас і на наших дітях!»
26 Entonces, Pilato puso en libertad a Barrabás; y a Jesús, después de haberlo hecho azotar, lo entregó para que fuera crucificado.	26 Тоді він відпустив їм Варавву, а Ісуса, бичувавши, видав на розп’яття.
27 Los soldados del gobernador llevaron a Jesús al pretorio y reunieron a toda la guardia alrededor de él.	27 Тоді вояки правителя, взявши Ісуса у Преторію, зібрали на нього всю чоту
28 Entonces lo desvistieron y le pusieron un manto rojo.	28 і, роздягнувши його, накинули на нього червоний плащ
29 Luego tejieron una corona de espinas y la colocaron sobre su cabeza, pusieron una caña en su mano derecha y, doblando la rodilla delante de él, se burlaban, diciendo: «Salud, rey de los judíos».	29 і, сплівши вінець з тернини, поклали йому на голову, а тростину дали в праву руку. Потім, припавши перед ним на коліна, глузували з нього, кажучи: «Радуйся, царю юдейський!»
30 Y escupiéndolo, le quitaron la caña y con ella le golpeaban la cabeza.	30 І плювали на нього, брали тростину й били його по голові.
31 Después de haberse burlado de él, le quitaron el manto, le pusieron de nuevo sus vestiduras y lo llevaron a crucificar.	31 А коли насміялися з нього, скинули з нього плащ, надягнули на нього його одіж і повели на розп’яття.
32 Al salir, se encontraron con un hombre de Cirene, llamado Simón, y lo obligaron a llevar la cruz.	32 Виходячи ж, вони зустріли одного чоловіка з Киринеї, на ім’я Симон, і примусили його нести хрест його.
33 Cuando llegaron al lugar llamado Gólgota, que significa «lugar del Cráneo»,	33 Прибувши на місце, що зветься Голгота, тобто сказати «Череп-місце»,
34 le dieron de beber vino con hiel. El lo probó, pero no quiso tomarlo.	34 дали йому випити вина, змішаного з жовчю, але він, покуштувавши, не хотів пити.
35 Después de crucificarlo, los soldados sortearon sus vestiduras y se las repartieron;	35 Ті ж, що розп’яли його, поділили його одежу, кинувши жереб.
36 y sentándose allí, se quedaron para custodiarlo.	36 А потім сіли, щоб його стерегти там.
37 Colocaron sobre su cabeza una inscripción con el motivo de su condena: «Este es Jesús, el rey de los judíos».	37 Над головою в нього прибито напис за що його засуджено: «Це Ісус — Цар Юдейський.»
38 Al mismo tiempo, fueron crucificados con él dos ladrones, uno a su derecha y el otro a su izquierda.	38 Тоді розіп’яли з ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.
39 Los que pasaban, lo insultaban y, moviendo la cabeza,	39 Ті ж, що проходили повз нього, лихословили його й похитували своїми головами,
40 decían: «Tú, que destruyes el Templo y en tres días lo vuelves a edificar, ¡sálvate a ti mismo, si eres Hijo de Dios, y baja de la cruz!».	40 кажучи: «Ти, що руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш знову, спаси себе самого; якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!»
41 De la misma manera, los sumos sacerdotes, junto con los escribas y los ancianos, se burlaban, diciendo:	41 Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши:
42 «¡Ha salvado a otros y no puede salvarse a sí mismo! Es rey de Israel: que baje ahora de la cruz y creeremos en él.	42 «Інших спасав, — себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього.
43 Ha confiado en Dios; que él lo libre ahora si lo ama, ya que él dijo: «Yo soy Hijo de Dios».	43 Він покладався на Бога, нехай же Бог визволить його нині, якщо він його любить. Сам бо казав: Я — Син Божий.»
44 También lo insultaban los ladrones crucificados con él.	44 Так теж і розбійники, що були з ним розіп’яті, ображали його.
45 Desde el mediodía hasta las tres de la tarde, las tinieblas cubrieron toda la región.	45 Від шостої години темрява настала по всім краю аж до дев’ятої години.
46 Hacia las tres de la tarde, Jesús exclamó en alta voz: «Elí, Elí, lemá sabactani», que significa: «Dios mío, Dios mío, ¿por qué me has abandonado?».	46 А близько дев’ятої години Ісус скрикнув міцним голосом, вимовляючи: «Елі Елі, лема савах-тані», — тобто: «Боже мій, Боже мій, чому ти мене покинув?»
47 Algunos de los que se encontraban allí, al oírlo, dijeron: «Está llamando a Elías».	47 Деякі з тих, що там стояли, почувши це, казали: «Він Іллю кличе».
48 En seguida, uno de ellos corrió a tomar una esponja, la empapó en vinagre y, poniéndola en la punta de una caña, le dio de beber.	48 І негайно один із них підбіг, узяв губку й, намочивши її оцтом, настромив на тростину й дав йому пити.
49 Pero los otros le decían: «Espera, veamos si Elías viene a salvarlo».	49 Інші ж казали: «Лиши, побачимо, чи прийде Ілля його рятувати.»
50 Entonces Jesús, clamando otra vez con voz potente, entregó su espíritu.	50 А Ісус, скрикнувши сильним голосом, віддав духа.
51 Inmediatamente, el velo del Templo se rasgó en dos, de arriba abajo, la tierra tembló, las rocas se partieron	51 І роздерлася завіса храму надвоє, відверху аж до низу, і земля затряслася, скелі порозпадались;
52 y las tumbas se abrieron. Muchos cuerpos de santos que habían muerto resucitaron	52 гроби відкрилися, багато тіл святих померлих устали,
53 y, saliendo de las tumbas después que Jesús resucitó, entraron en la Ciudad santa y se aparecieron a mucha gente.	53 і вийшовши з гробів по його воскресінні, ввійшли у святе місто й багатьом з’явились.
54 El centurión y los hombres que custodiaban a Jesús, al ver el terremoto y todo lo que pasaba, se llenaron de miedo y dijeron: «¡Verdaderamente, este era el Hijo de Dios!».	54 А сотник і ті, що стерегли з ним Ісуса, бачивши землетрус і те, що сталося, вельми налякалися і мовили: «Це справді був Син Божий!»
55 Había allí muchas mujeres que miraban de lejos: eran las mismas que habían seguido a Jesús desde Galilea para servirlo.	55 Було ж там багато жінок, які дивилися здалека; вони слідом ішли за Ісусом з Галилеї, і йому прислуговували:
56 Entre ellas estaban María Magdalena, María –la madre de Santiago y de José– y la madre de los hijos de Zebedeo.	56 між ними Марія Магдалина, Марія, мати Якова та Йосифа, і мати синів Заведея.
57 Al atardecer, llegó un hombre rico de Arimatea, llamado José, que también se había hecho discípulo de Jesús,	57 Якже настав вечір, прийшов заможний чоловік з Ариматеї, на ім’я Йосиф, що й сам став учнем Ісуса;
58 y fue a ver a Pilato para pedirle el cuerpo de Jesús. Pilato ordenó que se lo entregaran.	58 Він прийшов до Пилата і просив тіла Ісуса. Тоді Пилат звелів видати тіло.
59 Entonces José tomó el cuerpo, lo envolvió en una sábana limpia	59 Йосиф узяв тіло, загорнув його в чисте полотно й
60 y lo depositó en un sepulcro nuevo que se había hecho cavar en la roca. Después hizo rodar una gran piedra a la entrada del sepulcro, y se fue.	60 поклав у своїй новій гробниці, що її висік у скелі. І, прикотивши до входу гробниці великий камінь, відійшов.
61 María Magdalena y la otra María estaban sentadas frente al sepulcro.	61 А була там Марія Магдалина й інша Марія, що сиділи проти гробниці.
62 A la mañana siguiente, es decir, después del día de la Preparación, los sumos sacerdotes y los fariseos se reunieron y se presentaron ante Pilato,	62 На другий день, що після п’ятниці, зібралися первосвященики й фарисеї до Пилата й кажуть:
63 diciéndole: «Señor, nosotros nos hemos acordado de que ese impostor, cuando aún vivía, dijo: «A los tres días resucitaré».	63 «Ми пригадали собі, пане, що той обманник ще за життя був сказав: Я по трьох днях воскресну.
64 Ordena que el sepulcro sea custodiado hasta el tercer día, no sea que sus discípulos roben el cuerpo y luego digan al pueblo: ¡Ha resucitado!». Este último engaño sería peor que el primero».	64 Звели, отже, щоб гробниця була добре забезпечена аж по третій день, щоб часом не прийшли його учні та не вкрали його й не сказали людям: Він воскрес із мертвих! І буде ця остання омана гірша за першу.»
65 Pilato les respondió: «Ahí tienen la guardia, vayan y aseguren la vigilancia como lo crean conveniente».	65 Пилат каже до них: «Маєте сторожу, ідіть і забезпечте, як знаєте.»
66 Ellos fueron y aseguraron la vigilancia del sepulcro, sellando la piedra y dejando allí la guardia.	66 Вони пішли й забезпечили гробницю, запечатавши камінь, і поставили сторожу.