Eclesiástico/Ben Sirá 47

EL LIBRO DEL PUEBLO DE DIOS	Біблія
1 Después de él surgió Natán, para profetizar en tiempos de David.	1 А після нього почав Натан пророкувати за днів Давида.
2 Como se aparta la grasa del sacrificio de comunión, así fue elegido David entre los israelitas.	2 Так, як сить відокремлюють від жертви, так Давида — з-між синів Ізраїля.
3 El jugó con leones como si fueran cabritos y con osos como si fueran corderos.	3 Він з левами бавивсь, як з козенятами, а з ведмедями — мов із ягнятами.
4 ¿Acaso, siendo joven, no mató a un gigante y extirpo el oprobio del pueblo, cuando lanzó una piedra con la honda y abatió la arrogancia de Goliat?	4 Чи ж велетня не вбив він, як був ще хлопцем? Чи не змив же він із народу ганьбу, як ото підняв руку з каменем у пращі та й ізламав гординю Голіята?
5 Porque él invocó al Señor, el Altísimo, que fortaleció su brazo para exterminar a un guerrero poderoso y mantener erguida la frente de su pueblo.	5 Візвав він тоді до Господа Всевишнього, і той надав сили правиці його — вбити мужа, у війні потужного, і ріг народу свого піднести.
6 Por eso, lo glorificaron por los diez mil, y lo alabaron por las bendiciones del Señor, ofreciéndole una diadema de gloria.	6 Зажив він слави десятків тисяч, хвалено його з-за благословень Господніх, тож і надягли на нього слави вінець:
7 Porque él destruyó a los enemigos de alrededor y aniquiló a sus adversarios, los filisteos, quebrando su poderío hasta el día de hoy.	7 він бо загладив ворогів навколо, винищив геть супостатів філістимлян, зламавши їхню міць аж по сьогодні.
8 En todas sus obras rindió homenaje al Santo Altísimo, con palabras de gloria; cantó himnos de todo corazón, mostrando su amor por su Creador.	8 У кожнім своїм ділі воздавав він шану Святому Всевишньому словами прослави, з усього серця співав піснопіння й любив свого Творця.
9 Estableció cantores delante del altar, para que entonaran cantos melodiosos;	9 Перед жертовником настановив співаків, і лунав їхнім голосом спів милозвучний.
10 dio esplendor a las fiestas, y ordenó perfectamente las solemnidades, haciendo que se alabara el santo nombre del Señor y que resonara el Santuario desde el alba.	10 Святам-празникам блиску надав він, досконало прикрасив чини врочисті: хвалили вони його ім’я святе, а святиня вже від ранку бриніла.
11 El Señor borró sus pecados y exaltó su poderío para siempre, le otorgó una alianza real y un trono de gloria en Israel.	11 Простив Господь йому його гріхи й підніс навіки його потугу, дав йому царський союз і слави престол в Ізраїлі.
12 Después de él surgió un hijo lleno de saber que, gracias a David, vivió desahogadamente.	12 Мудрий син по нім був: завдяки йому жив щасливо.
13 Salomón reinó en tiempos de paz y Dios le concedió tranquilidad en sus fronteras, a fin de que edificara una Casa a su Nombre y erigiera un Santuario eterno.	13 Царював Соломон за мирних днів: дав йому Бог довколишній спокій, щоб він спорудив дім його імені й святилище йому приготував навіки.
14 ¡Qué sabio eras en tu juventud, desbordabas de inteligencia como un río!	14 Який же мудрий був ти замолоду, мов повноводна річка розуму!
15 Tu reputación cubrió la tierra, la llenaste de sentencias enigmáticas;	15 Землю покрила душа твоя: приповідками-загадками сповнив її ти.
16 tu renombre llegó hasta las costas lejanas y fuiste amado por haber afianzado la paz.	16 Дальніх островів сягнула слава твоя: був єси люблений в мирі твоїм.
17 Por tus cantos, tus proverbios y tus sentencias, y por tus interpretaciones, fuiste la admiración del mundo.	17 За твої пісні, приповідки, притчі, а й відповіді — країни тебе подивляли.
18 En nombre del Señor Dios, de aquel que es llamado Dios de Israel, amontonaste el oro como estaño, y como plomo acumulaste la plata.	18 В ім’я Господа Бога, що зветься Богом Ізраїля, зібрав ти золота, мов цини, срібла згромадив, мов олива.
19 Pero tuviste debilidad por las mujeres y dejaste que dominaran tu cuerpo.	19 Та прихиляв ти жінкам свої боки, то й став еси рабом власного тіла.
20 Pusiste una mancha sobre tu gloria y profanaste tu estirpe, atrayendo la ira sobre tus hijos, y haciéndoles deplorar tu locura:	20 Поклав єси пляму на власну славу, осквернив своє потомство, гнів на власних дітей навів і біль пекучий — на своїх нащадків.
21 así la realeza se dividió en dos, y de Efraím surgió un reino rebelde.	21 Постала тоді подвійна влада: з Ефраїму вийшло бунтівниче царство.
22 Pero el Señor no renuncia jamás a su misericordia ni deja que se pierda ninguna de sus palabras: él no hará desaparecer la posteridad de su elegido, ni exterminará la estirpe de aquel que lo amó. Por eso, le dio un resto a Jacob, y a David una raíz nacida de él.	22 Та Господь милосердя не залишить, жадного зо слів своїх не порушить, дітей свого вибранця не занапастить, потомків того, кого любив, не знищить, — тим то й дав він Якову останок, а Давидові корінь, з якого він вийшов.
23 Salomón fue a descansar con sus padres, dejando después de él a uno de su estirpe, al más insensato del pueblo, un hombre sin inteligencia: a Roboam, que arrastró al pueblo a la rebelión.	23 І спочив Соломон із своїми батьками, потомка з свого роду лишивши по собі, — найбезумнішого з народу, позбавленого глузду: Ровоама, що звів народ своєю радою.
24 Jeroboam, hijo de Nebat, hizo pecar a Israel y llevó a Efraím por el camino del mal. El pueblo cometió tantos pecados que fue expulsado de su país:	24 А й Єровоам, син Навата, ввів Ізраїля у гріх і показав Ефраїмові нечестиву дорогу: гріхи їхні так помножились, що їх з власної землі вигнано.
25 se entregaron a toda clase de maldades hasta que el castigo cayó sobre ellos.	25 І ласі були вони на всяке зло, поки не впала кара на них.