Livre des Juges 9

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Abimélek, fils de Yéroubbaal, se rendit à Sichem auprès des frères de sa mère. Il leur dit, ainsi qu’à toute la famille de son grand-père maternel:	1 Авімелех, син Єрувваала, прибув у Сихем до братів матері своєї і мовив до них і до всієї родини дому матері своєї:
2 “Posez donc cette question aux messieurs de Sichem: Préférez-vous être gouvernés par 70 hommes, tous les fils de Yéroubbaal, ou n’avoir qu’un seul maître? Souvenez-vous donc que je suis de votre sang.”	2 «Скажіть так, щоб було чути всім господарям Сихему: що, мовляв, краще для вас: чи щоб правили вами 70 чоловік, тобто всі сини Єрувваала, а чи щоб правив вами один? Та пам’ятайте, що я ваша кість і ваше тіло.»
3 Les frères de sa mère rapportèrent toutes ces paroles aux messieurs de Sichem, et ils se décidèrent en faveur d’Abimélek, car ils se disaient: “C’est notre frère.”	3 Брати його матері сказали все те мешканцям Сихему так, що чули всі, і прихилилося їхнє серце до Авімелеха, бо вони говорили: «Він брат нам.»
4 Ils lui donnèrent donc 70 sicles d’argent, pris dans le temple de Baal-Bérit, et avec cet argent Abimélek paya des voyous, des aventuriers qui se mirent à son service.	4 То й дали вони йому сімдесят шеклів срібла з капища Ваал-Беріта; за них найняв Авімелех пройдисвітів та зухвальців, що пішли за ним.
5 Il se rendit alors à Ofra, dans la maison de son père, et massacra ses frères, les fils de Yéroubbaal: les 70 furent exécutés sur la même pierre. Le plus jeune fils de Yéroubbaal, Yotam, s’était caché et il échappa.	5 Наскочив він на дім батька свого в Офрі та й повбивав братів своїх, синів Єрувваала, сімдесят чоловік, на одному камені. Один тільки Йотам, найменший син Єрувваала, лишився живим, бо сховався.
6 Alors tous les notables de Sichem et de Beth-Millo se réunirent et proclamèrent roi Abimélek, près du Chêne-de-la-Stèle qui est à Sichem.	6 Зібралися тоді мешканці Сихему й увесь Бет-Мілло та пішли й обрали собі Авімелеха за царя під пам’ятковим дубом, що був біля Сихему.
7 On annonça la chose à Yotam. Il alla se poster au sommet du mont Garizim et s’écria d’une voix forte: “Écoutez-moi, notables de Sichem, et que Dieu lui-même vous écoute!	7 Коли переказано це Йотамові, він вийшов і став на верху гори Герізім і голосно кликнув до них, кажучи: «Слухайте мене, городяни сихемські, щоб і Бог вас слухав!
8 Un jour les arbres se mirent en route: ils voulaient se donner un roi. Ils dirent à l’olivier: ‘Sois notre roi!’	8 Давно колись пустились дерева в дорогу, щоб помазати царя над собою. І сказали вони до оливки: Царюй над нами!
9 Mais l’olivier leur répondit: ‘Vais-je laisser là mon huile, si précieuse pour les dieux et les hommes, pour aller me balancer au-dessus des autres arbres?’	9 Оливка ж їм відповіла: Чи я ж мою оливу занедбаю, якою шанують Бога і людей, і піду хитатися над деревами?
10 “Les arbres se tournèrent donc vers le figuier: ‘Viens, toi, tu seras notre roi!’	10 Тоді сказали дерева до смоковниці: Ходи ти, царюй над нами!
11 Le figuier leur répondit: ‘Vais-je renoncer à la douceur de mes fruits si appréciés pour aller me balancer au-dessus des autres arbres?’	11 Смоковниця ж їм відказала: Чи то ж солодощі мої занедбаю та смачний плід мій, і піду хитатися над деревами?
12 “Cette fois les arbres se tournèrent vers la vigne: Viens, toi, tu seras notre roi!	12 Тоді до виноградини дерева сказали: Ходи вже ти, царюй над нами!
13 Mais la vigne leur répondit: Vais-je renoncer à mon raisin, qui réjouit les dieux et les hommes, pour aller me balancer au-dessus des arbres?	13 А й виноградина їм каже: Чи то я могла б та вино моє занедбати, що звеселяє Бога й людей, та піти гойдатися над деревами?
14 “Alors tous les arbres vinrent trouver le buisson d’épines: ‘Viens, toi, tu seras notre roi!’	14 Нарешті всі дерева кажуть до тернини: Іди хоч ти, царюй над нами!
15 Et le buisson d’épines répondit aux arbres: ‘Si vraiment vous voulez me faire roi et que je règne sur vous, venez et restez à mon ombre. Sinon, un feu sortira du buisson d’épines et dévorera jusqu’au cèdre du Liban.’	15 Тернина ж до дерев відказала: Коли ви справді хочете помазати мене царем над вами, то йдіть у моїм холодку ховайтесь; а як ні, вибухне огонь з тернини та й пожере кедри ливанські.
16 “Et vous maintenant, avez-vous agi avec sincérité et honnêteté en faisant roi Abimélek? Vous êtes-vous bien conduits envers Yéroubbaal et sa famille? L’avez-vous traité comme il le méritait?	16 Отож, якщо ви чесно й правдиво вчинили, наставивши царем Авімелеха, і якщо ви гарно вчинили з Єрувваалом і з його домом, і якщо ви відплатили йому добродійства по заслузі, —
17 Mon père n’a-t-il pas combattu pour vous? N’a-t-il pas risqué sa vie pour vous? Ne vous a-t-il pas délivrés de la main des Madianites?	17 за вас бо воював мій батько і покладав свою душу і визволив вас із рук мідіян,
18 “Or vous, aujourd’hui, vous vous êtes dressés contre la famille de mon père, vous avez tué ses fils, au nombre de 70, sur une même pierre. Et vous avez fait d’Abimélek, le fils d’une servante, le roi des messieurs de Sichem, parce qu’il est de votre sang.	18 ви ж сьогодні постали проти дому батька мого, і синів його, сімдесят чоловік, стяли на однім камені та й поставили Авімелеха, сина його рабині, царем над городянами Сихему, бо він брат вам;
19 Si donc aujourd’hui vous vous êtes montrés fidèles et honnêtes envers Yéroubbaal et sa maison, je vous souhaite qu’Abimélek fasse votre bonheur et que vous, vous fassiez le sien!	19 якщо сьогодні, кажу, ви чесно й правдиво вчинили з Єрувваалом та з його домом, то тіштеся собі Авімелехом, і нехай він втішається вами.
20 Sinon, qu’un feu sorte d’Abimélek et dévore les gens de Sichem et de Beth-Millo, et qu’un feu sorte des gens de Sichem et Beth-Millo et dévore Abimélek.”	20 Якщо ж ні, то нехай вибухне вогонь від Авімелеха й пожере городян Сихему й Бет-Мілло, і нехай вибухне вогонь від мешканців Сихему й Бет-Мілло й пожере Авімелеха!»
21 Yotam prit alors la fuite et se rendit à Béer; il séjourna là car il avait peur de son frère Abimélek.	21 І втік Йотам щоскоріш та, прибувши до Бееру, оселився там далеко від Авімелеха, брата свого.
22 Durant trois ans Abimélek gouverna Israël.	22 Три роки царював Авімелех над Ізраїлем.
23 Mais Dieu envoya un esprit de discorde entre Abimélek et les habitants de Sichem, et ceux-ci trahirent Abimélek.	23 Тоді попустив Бог злому духові ввійти між Авімелеха та мешканців сихемських, так що городяни сихемські перестали йому коритися,
24 C’est ainsi que le crime commis contre les 70 fils de Yéroubbaal allait être vengé; leur sang retomba sur Abimélek, leur frère, qui les avait tués, ainsi que sur les gens de Sichem qui l’avaient aidé à tuer ses frères.	24 щоб відомстився злочин супроти сімдесятьох синів Єрувваала й щоб кров їхня впала на Авімелеха, їхнього брата, який повбивав їх, і на мешканців сихемських, які допомогли йому вбити своїх братів.
25 Pour lui faire du tort, les gens de Sichem placèrent en embuscade, sur les cols de la montagne, des gens qui dévalisaient tous ceux qui passaient près d’eux sur le chemin; on rapporta cela à Abimélek.	25 Отож влаштували мешканці сихемські на нього засідку на верхах гір і грабували кожного, хто проходив тудою проз них; і донесено про це Авімелехові.
26 Gaal, fils d’Obed, passa alors avec ses frères. Ils arrivèrent à Sichem et gagnèrent la confiance des gens de Sichem.	26 Тим часом Гаал, син Еведа, трапився проходом з братією своєю в Сихемі, й сихемські мешканці звірились на нього.
27 Ils sortirent dans la campagne pour vendanger leurs vignes, ils écrasèrent leurs raisins et firent la fête. Puis ils entrèrent dans le temple de leurs dieux, ils mangèrent et ils burent, et ils maudirent Abimélek.	27 І вийшовши в поле, визбирали виноград свій і видавили вино та й весело забенкетували, а далі ввійшли в капище бога свого та їли й пили і кляли Авімелеха.
28 Gaal fils d’Obed dit alors: “Qui est cet Abimélek, et qu’est-ce que Sichem, pour que nous soyons à son service? Le fils de Yéroubbaal, tout comme son lieutenant Zéboul, n’étaient que les serviteurs de Hamor, père de Sichem!	28 Ось тут Гаал, син Еведа, й промовив: «Яке право має Авімелех до Сихему, щоб ми йому служили? Чи син Єрувваала та його намісник Зевул не служили колись людям Хамора, пращура Сихема? То чого ж маємо ми йому служити?
29 Si seulement j’étais le chef de ce peuple, je chasserais Abimélek et je lui dirais: ‘Abimélek, viens donc ici avec toute ton armée!’ ”	29 Коли б так народ цей був під моїми наказами! Я прогнав би Авімелеха й сказав би йому: Досить уже твого володіння, забирайся геть!»
30 Les paroles de Gaal, fils d’Obed, mirent Zéboul, gouverneur de la ville, dans une grande colère.	30 Дочувся Зевул, начальник міста, про слова Гаала, сина Еведа, і запалав він гнівом;
31 Il envoya discrètement des messagers à Abimélek pour lui dire: “Gaal, fils d’Obed, vient d’arriver à Sichem avec ses frères, et ils soulèvent la ville contre toi.	31 і послав він посланців до Авімелеха в Аруму, щоб йому сказати: «Прийшов оце Гаал, син Еведа, зо своєю братією в Сихем та й підбурюють проти тебе місто.
32 Lève-toi donc de nuit avec le peuple qui t’accompagne, et cache-toi dans la campagne.	32 Тож вирушай цієї ночі, ти й твій люд, що при тобі, та заляж засідкою в полі;
33 Le matin, au lever du soleil, tu te lèveras et tu te jetteras sur la ville. Et lorsque Gaal et ceux qui sont avec lui sortiront à ta rencontre, tu feras comme la situation te le permettra.”	33 завтра ж уранці, як тільки зійде сонце, встанеш хутко й нападеш на місто. Бо він якраз виходитиме з людьми своїми на тебе, то й зробиш із ним, що і як зможеш.»
34 De nuit donc, Abimélek et tous ceux qui étaient avec lui se levèrent, et ils se mirent en embuscade autour de Sichem, répartis en quatre groupes.	34 Устав Авімелех вночі з усіма людьми, що мав при собі, та й засіли вони чотирма загонами проти Сихему.
35 Alors que Gaal, fils d’Obed, venait se poster à l’entrée de la ville, Abimélek et tous ceux qui étaient avec lui se levèrent de leur cachette.	35 Як же Гаал, син Еведа, вийшов і став при вході в міську браму, Авімелех з людьми, що мав при собі, вискочив із засідки.
36 En voyant cette troupe, Gaal dit à Zéboul: “Voici des gens qui descendent du haut des montagnes.” Zéboul lui répondit: “Tu prends sûrement pour des hommes les ombres de la montagne.”	36 Побачив Гаал людей та й сказав до Зевула: «Он спускається військо з вершин гір.» А Зевул йому: «То тінь від гір здається тобі людьми.»
37 Gaal reprit la parole et dit: “Voici bien une troupe qui descend du cœur du pays. Un autre groupe arrive par le chemin de l’Arbre-des-Astrologues.”	37 Озвавсь Гаал удруге та й сказав: «Он таки справді спускається військо з середини країни, й один загін простує дорогою від дуба чародіїв.»
38 Alors Zéboul reprit: “As-tu donc perdu cette langue avec laquelle tu disais: ‘Qui est Abimélek, pour que nous soyons à son service?’ Voici ces gens que tu as méprisés. Sors maintenant, et lutte contre lui!”	38 Тут Зевул йому й каже: «Де ж вона, твоя губа, що нею ти вихвалявся: Хто він такий, отой Авімелех, щоб ми йому служили? Оце ж і є ті люди, що ти зневажав. Вийди тепер і бийся з ними!»
39 Gaal sortit donc à la tête des gens de Sichem et livra combat à Abimélek.	39 І вирушив Гаал на чолі городян сихемських і став з Авімелехом битися.
40 Mais Abimélek le poursuivit et Gaal s’enfuit devant lui: beaucoup tombèrent avant d’atteindre la porte.	40 Та Авімелех розбив його, й він утік від нього; і полягло багато вбитих аж до самої міської брами.
41 Abimélek séjourna alors à Arouma; quant à Zéboul, il chassa Gaal et ses frères et les empêcha de revenir à Sichem.	41 Тоді Авімелех повернувся назад у Таруму; Зевул же прогнав Гаала й братію його, так що вони в Сихемі вже більше не жили.
42 Le lendemain, le peuple devait sortir dans la campagne. On informa Abimélek.	42 На другий день вийшов народ у поле, і донесено про це Авімелехові.
43 Il rassembla ses hommes et les partagea en trois groupes, puis il se mit en embuscade dans la campagne. Dès qu’il aperçut les gens qui sortaient de la ville, il se jeta sur eux.	43 Узяв він своїх людей і, розділивши на три загони, засів у полі. Скоро він побачив, що народ виходить з міста, наскочив на них і побив їх
44 Abimélek avec ses hommes courut se poster à l’entrée de la porte de la ville. Les deux autres corps pendant ce temps s’élancèrent contre tous ceux qui étaient dans la campagne et ils les écrasèrent.	44 Сам же Авімелех і загін, що був при ньому, кинулись наперед і зайняли становище при вході в міську браму, тим часом, як другі два загони напали на тих, що були в полі, та й повбивали їх.
45 Durant tout ce jour Abimélek fit l’assaut de la ville, il s’en empara et massacra tous ses habitants. Ensuite il rasa la ville et y sema du sel.	45 І бив Авімелех на місто увесь той день, завоював його і вибив людей, що були в ньому, саме ж місто зруйнував і засіяв сіллю.
46 Tous les gens de la Tour de Sichem, en apprenant cela, se réfugièrent dans la crypte du temple d’El-Bérit.	46 Довідавшись, мешканці Сихемської башти кинулись у вземлища під капищем Ел-Беріта.
47 Quand on fit savoir à Abimélek, que tous les gens de la Tour de Sichem s’y étaient rassemblés,	47 Як же донесено Авімелехові, що мешканці Сихемської башти збились у ній докупи,
48 il prit une hache à double tranchant avec laquelle il coupa une branche d’arbre, il la souleva et la mit sur son épaule. Puis il dit à ceux qui l’accompagnaient: “Vous avez vu ce que j’ai fait, dépêchez-vous de faire comme moi.”	48 пішов він з усім людом, що мав при собі, на Цалмон-гору і, вхопивши сокиру, відтяв з дерева гілляку, підняв її, закинув собі на плечі та й сказав народові, що був з ним: «Мерщій, що зробив я, зробіть і ви!»
49 Chacun de ses hommes coupa donc une branche. Ils se mirent en route derrière Abimélek et disposèrent les branches sur la crypte, puis ils mirent le feu et incendièrent cette crypte. C’est ainsi que moururent tous les gens de la Tour de Sichem: près d’un millier d’hommes et de femmes.	49 І ввесь народ теж нарубав кожен для себе по гілляці, й вони рушили за Авімелехом, накидали гілляк до вземлищ та й запалили вогонь у ньому так, що мешканці Сихемської башти також загинули, до тисячі душ, чоловіків та жінок.
50 Abimélek se rendit à Tébès; il l’assiégea et s’en empara.	50 Тоді рушив Авімелех на Тевец, обложив і здобув його.
51 Mais il y avait à l’intérieur de la ville une tour fortifiée dans laquelle se réfugièrent, hommes et femmes, tous les notables de la ville. Ils fermèrent derrière eux la porte et montèrent sur le toit de la tour.	51 Була ж посеред міста кріпка башта. І повтікали туди всі чоловіки й жінки, усі мешканці міста, замкнулись у ній та й повиходили наверх, на покрівлю башти,
52 Abimélek arriva en force au pied de la tour et s’avança jusqu’à la porte de la tour pour y mettre le feu.	52 Авімелех підійшов до башти, щоб здобувати її, і наблизився до дверей башти, щоб її підпалити.
53 C’est alors qu’une femme lui lança une meule sur la tête et lui fracassa le crâne.	53 Та одна жінка кинула йому на голову верхній жорновий камінь і провалила череп.
54 Aussitôt il appela son écuyer et lui dit: “Tire ton épée et tue-moi! Il ne faut pas qu’on dise de moi: C’est une femme qui l’a tué.” Alors son écuyer le transperça et il mourut.	54 Притьмом кликнув він на джуру зброєносця свого, й повелів йому «Добудь меча твого й убий мене щоб не говорили про мене: баба його, мовляв, убила!» Пробив його тоді джура, й він помер.
55 Quand les Israélites virent qu’Abimélek était mort, ils s’en retournèrent chacun chez soi.	55 Ізраїльтяни ж, побачивши, що Авімелех помер, розійшлися по своїх домівках.
56 Ainsi Dieu rendit à Abimélek le mal qu’il avait fait à son père en tuant ses 70 frères.	56 Так відплатив Бог Авімелехові за злочин, що заподіяв батькові своєму, вбивши сімдесятьох братів своїх.
57 Et Dieu fit retomber sur les hommes de Sichem toute leur méchanceté. C’est ainsi que se réalisa pour eux la malédiction de Yotam, fils de Yéroubbaal.	57 І всі злочини сихемців Бог обернув їм на їхню голову, й проклін Йотама, сина Єрувваала, на них здійснився.