Livre de Josué 22

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Josué convoqua les gens de Ruben, de Gad et de la demi-tribu de Manassé,	1 Тоді Ісус покликав рувимлян, гадіїв і півколіна Манассії,
2 et leur dit: “Vous avez obéi à tout ce que Moïse, serviteur de Yahvé, vous a ordonné, et vous m’avez obéi dans tout ce que je vous ai commandé.	2 і до них мовив: «Ви допильнували все, що заповідав вам Мойсей, слуга Господній, і слухалися мого голосу в усьому, що я був велів вам.
3 Bien du temps a passé, mais vous n’avez pas abandonné vos frères jusqu’à ce jour, et vous avez fidèlement observé le commandement de Yahvé votre Dieu.	3 За такий довгий час аж по цей день ви не покидали братів ваших і вірно додержували заповіді Господа, Бога вашого.
4 Maintenant que Yahvé votre Dieu a donné le repos à vos frères comme il l’avait dit, retournez et regagnez vos tentes, dans le pays qui vous appartient et que Moïse, serviteur de Yahvé, vous a donné de l’autre côté du Jourdain.	4 І оце тепер, коли Господь, Бог ваш, дав спокій братам вашим, як був обітував їм, повертайтесь та йдіть собі до наметів ваших, у землю вашого наділу, що його Мойсей, слуга Господній, дав вам по тім боці Йордану.
5 Ayez soin seulement de mettre en pratique les commandements et les lois que Moïse, le serviteur de Yahvé, vous a prescrits. Aimez Yahvé votre Dieu, marchez dans toutes ses voies, gardez ses commandements, attachez-vous à lui et servez-le de tout votre cœur et de toute votre âme.”	5 Але вельми пильнуйте, щоб виконували заповіт і закон, що заповідав вам Мойсей, слуга Господній: любити Господа, Бога вашого, ходити всіма його путями, пильнувати заповіді його, триматись його міцно та служити йому всім вашим серцем і всією вашою душею.»
6 Josué les bénit, puis il les renvoya et ils retournèrent à leurs tentes.	6 Ісус поблагословив їх та й відпустив, і вони пішли до своїх наметів.
7 Moïse avait donné le Bashan à une moitié de la tribu de Manassé; à l’autre moitié de la tribu, Josué donna un héritage parmi ses frères, à l’ouest du Jourdain. En les renvoyant à leurs tentes, Josué les bénit.	7 Одній половині коліна Манассії дав Мойсей наділ у Башані, а другій дав Ісус разом з їхніми братами по цей бік Йордану, на захід. А коли відпускав їх Ісус до їх наметів, то поблагословив їх,
8 Il leur dit: “Retournez à vos tentes chargés de richesses! Que de troupeaux, d’or, d’argent, de bronze, de fer et de vêtements! Partagez les dépouilles de vos ennemis avec vos frères.”	8 і сказав їм: «З великими скарбами, з дуже великими стадами, з сріблом і золотом, з міддю й залізом і безліччю одежі вертаєтесь ви до наметів ваших; розділіть же здобич ворогів ваших з вашими братами.»
9 Les gens de Ruben, de Gad et de la demi-tribu de Manassé quittèrent les Israélites à Silo, dans le pays de Canaan. Ils regagnèrent le pays de Galaad, puisque c’était l’héritage qu’ils avaient reçu comme Yahvé l’avait ordonné par Moïse.	9 Тож вертаючись додому, сини Рувима, сини Гада й півколіно Манассії двигнулися від синів Ізраїля з Шіло, що в Ханаан-землі, щоб іти в Гілеад-землю, у належний їм наділ, яким заволоділи були за Господнім повелінням через Мойсея.
10 Lorsqu’ils arrivèrent aux environs du Jourdain qui font partie du pays de Canaan, les gens de Ruben, de Gad et de la demi-tribu de Manassé construisirent un autel au bord du Jourdain. C’était un autel de taille impressionnante.	10 Як же сини Рувима, сини Гада й півколіна Манассії прийшли в край коло Йордану, що був у Ханаан-землі, збудували вони там над Йорданом жертовник, і то величний на вигляд.
11 On vint en avertir les Israélites: “Voilà que les gens de Ruben, de Gad et de la demi-tribu de Manassé ont construit un autel face au pays de Canaan, dans les environs du Jourdain, du côté des Israélites.”	11 Почули сини Ізраїля, як інші говорили: «Он сини Рувима, сини Гада та півколіно Манассії збудували жертовник навпроти Ханаан-землі, в краю над Йорданом, по стороні, приналежній до синів Ізраїля.»
12 Alors toute la communauté d’Israël se réunit à Silo pour monter contre eux et leur faire la guerre	12 Довідавшись про це, зібралась у Шіло вся громада синів Ізраїля, щоб іти на них війною.
13 Les Israélites envoyèrent aux gens de Ruben, de Gad et de la demi-tribu de Manassé, dans le pays de Galaad, Pinhas, fils d’Éléazar le prêtre,	13 Але наперед сини Ізраїля послали були до синів Рувима, синів Гада й півколіна Манассії в Гілеад-землю Пінхаса, сина священика Єлеазара,
14 et 10 chefs avec lui: un chef de clan pour chacune des tribus d’Israël.	14 й десять князів з ним, по одному з кожного коліна всіх синів Ізраїля, а кожен з них був головою свого батьківського роду між тисячами Ізраїля.
15 Arrivés chez les gens de Ruben, de Gad et de la demi-tribu de Manassé, au pays de Galaad, ils leur dirent:	15 Прийшли вони до синів Рувима, до синів Гада та до півколіна Манассії в Гілеад-землю й ось як до них промовили:
16 “Voici ce que dit la communauté de Yahvé: Quelle infidélité avez-vous commise envers le Dieu d’Israël! Vous voulez donc vous détourner de Yahvé? En bâtissant un autel vous vous révoltez contre Yahvé!	16 «Так каже вся громада Господня: Що це за зрада, що ви вчинили проти Бога Ізраїля, відвернувшися сьогодні від Господа й спорудивши собі жертовник, щоб бунтуватися сьогодні проти Господа?
17 Le crime de Péor ne suffit-il pas? Nous n’en sommes pas encore guéris après le fléau qui a frappé toute la communauté de Yahvé.	17 Хіба нам мало провини в Пеорі, від якої ми не очистились і досі, й тієї кари, що спіткала громаду Господню,
18 Si vous vous révoltez aujourd’hui contre Yahvé, demain il se mettra en colère contre toute la communauté d’Israël.	18 що ви ще й сьогодні відвертаєтесь від Господа? Бож, коли ви сьогодні повстаєте проти Господа, то взавтра він розгнівається на всю громаду Ізраїля.
19 Si le pays que vous possédez est impur à vos yeux, venez dans le pays qui est l’héritage de Yahvé, là où il a établi sa Demeure. Vous y recevrez un héritage au milieu de nous. Mais ne vous révoltez pas contre Yahvé, ne vous révoltez pas contre nous en bâtissant un autel autre que celui de Yahvé notre Dieu.	19 Якщо ж належна вам земля здається нечистою, то перейдіть у землю, що належить Господеві, де перебуває намет Господній і беріть посілість поміж нами, але проти Господа не повставайте та й нас до бунту не втручайте, споруджуючи собі окремий жертовник, окрім жертовника Господа, Бога нашого.
20 Rappelez-vous l’infidélité d’Akan, fils de Zérah, à propos de l’anathème: la colère de Yahvé a frappé toute la communauté d’Israël, et il ne fut pas le seul à mourir à cause de son crime.”	20 Хіба не впав гнів Господній на всю громаду Ізраїля, коли Ахан, син Зераха, тяжко провинився, зазіхнувши на прокляте добро? Дарма що був один; а не тільки він один згинув за свій гріх.»
21 Les gens de Ruben, de Gad et de la demi-tribu de Manassé répondirent aux chefs des clans d’Israël:	21 Тоді сини Рувима, сини Гада й півколіна Манассії відповіли головам тисяч Ізраїля:
22 “Le Dieu des dieux, Yahvé, le Dieu des dieux, sait la vérité et Israël doit la savoir. Si nous nous sommes révoltés contre Yahvé, si nous lui avons été infidèles, alors, oui! que Yahvé ne nous épargne pas.	22 «Бог, Бог Господь! Бог, Бог Господь! Він це знає та й Ізраїль нехай це знає: коли воно сталося, щоб зчинити бунт або зраду проти Господа, нехай нас нині не врятує!
23 Si nous avons bâti cet autel pour nous détourner de Yahvé, pour lui offrir des holocaustes et des oblations, pour y présenter des sacrifices de communion, que Yahvé lui-même nous en demande compte.	23 Як ми спорудили собі жертовник, щоб відвернутись від Господа та щоб приносити на ньому всепалення й офіри, або на те, щоб приносити на ньому мирні жертви, хай сам Господь це розсудить!
24 Mais nous avons agi de la sorte par crainte de ce qui pourrait arriver plus tard; peut-être un jour vos fils diront-ils aux nôtres: Qu’y a-t-il de commun entre vous et Yahvé le Dieu d’Israël?	24 Ні! ми тільки дбаючи й думаючи про те так вчинили, щоб ваші потомки колись не спитали наших: що, мовляв, вам таке Господь, Бог Ізраїля?
25 Yahvé a placé le Jourdain comme frontière entre nous et vous, vous n’avez donc point de part avec Yahvé. Et ainsi, à cause de vos fils, nos fils cesseraient de craindre Yahvé.	25 Таж Господь поклав границю між нами й вами, о сини Рувима і сини Гада, — Йордан. Нема для вас ніякої частки в Господі. І таким чином ваші потомки відопхнули б наших потомків від почитаня Господа.
26 Alors, nous nous sommes dit: Construisons-nous un autel, non pour y offrir des holocaustes ou des sacrifices,	26 Тому й нарадились ми: от що вчинімо: спорудьмо собі жертовник, не для всепалень, не для жертв,
27 mais pour qu’il soit témoin entre nous et vous, et nos descendants après nous. Il prouvera que nous pratiquons le culte de Yahvé, en sa présence, par nos holocaustes, nos offrandes et nos sacrifices de communion. Ainsi vos fils ne pourront pas dire à nos fils: Vous n’avez rien à voir avec Yahvé.	27 але щоб він був свідком між нами й вами та між нашими після нас потомками, що ми хочемо почитати Господа в його приявності нашими всепаленнями, нашими кривавими жертвами й нашими мирними жертвами та щоб ваші потомки колись нашим потомкам не казали: Немає вам ніякої частини в Господі.
28 Nous nous sommes dit: si demain ils nous parlent ainsi à nous ou à nos descendants, nous leur dirons: Regardez la forme de l’autel de Yahvé que nos pères ont construit, non pas pour les holocaustes ou pour les sacrifices, mais pour qu’il soit témoin entre nous et vous.	28 Тому й думали ми: якщо вони колись казатимуть таке нам або нашим потомкам, ми відповімо: Дивіться на подобу жертовника Господнього, що зробили батьки наші, не для всепалення й не для кривавих жертв, ні! — а на те тільки, щоб він був свідком між нами і вами.
29 Nous ne voulons pas nous révolter contre Yahvé et cesser de le suivre. Nous n’avons pas bâti cet autel pour l’holocauste, pour l’offrande ou pour le sacrifice de communion, par mépris pour l’autel de Yahvé qui est devant sa Demeure.”	29 Хай не буде цього в нас довіку, щоб ми повставали проти Господа чи відверталися від Господа сьогодні, будуючи жертовник для всепалення, для офіри та для кривавих жертв, крім жертовника Господа, Бога нашого, що стоїть перед його наметом.»
30 Pinhas le prêtre, les chefs de la communauté et les chefs des clans d’Israël qui étaient avec lui, entendirent les paroles que prononçaient les fils de Ruben, les fils de Gad et les fils de Manassé, et ces paroles leur plurent.	30 Пінхас священик і князі громадські та голови тисяч Ізраїля, що були з ним, почувши слова, що промовляли сини Рувима, сини Гада та сини Манассії, задовольнились тим.
31 Alors Pinhas le prêtre dit aux fils de Ruben, de Gad et de Manassé: “Aujourd’hui nous savons que Yahvé est bien au milieu de nous puisque vous n’avez pas commis d’infidélité envers Yahvé et vous avez épargné à Israël les fléaux de Yahvé.”	31 І мовив Пінхас, син Єлеазара священика, до синів Рувима, синів Гада та синів Манассії: «Сьогодні ми переконалися, що Господь перебуває між вами, бо ви не вчинили цієї проти Господа зради. Цим вирятували ви синів Ізраїля від руки Господньої.»
32 Alors, quittant les fils de Ruben et de Gad au pays de Galaad, Pinhas le prêtre et les chefs revinrent au pays de Canaan, vers les Israélites. Il leur rendirent compte de tout,	32 Повернувсь тоді Пінхас, син Єлеазара священика, й князі назад із Гілеад-землі від синів Рувима та синів Гада в Ханаан-землю до синів Ізраїля й вияснили вони їм справу.
33 et les Israélites approuvèrent. Ils bénirent Dieu et renoncèrent à partir en guerre pour ravager le pays où habitaient les fils de Ruben et de Gad.	33 Сини Ізраїля вдовольнились і благословили Бога й не думали більше про те, щоб іти на них війною, щоб спустошити край, де осілись сини Рувима та сини Гада.
34 Quant aux fils de Ruben et aux fils de Gad, ils appelèrent cet autel Témoin, car, dirent-ils: “Il est témoin entre nous de ce que Yahvé est Dieu.”	34 І назвали сини Рувима й сини Гада жертовник «Ед», бо він, мовляв, свідкує між нами, що Господь — є Бог.