Évangile selon Luc 2

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 En ces jours-là un édit de César Auguste ordonna de recenser toute la terre.	1 Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.
2 Ce fut le premier recensement lorsque Quirinius était gouverneur de Syrie.	2 Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній.
3 Tous commencèrent à se déplacer, chacun vers sa propre ville, pour y être recensés.	3 І йшли всі записатися, — кожний у своє місто.
4 Joseph aussi, qui habitait le village de Nazareth en Galilée, monta en Judée jusqu’à la ville de David dont le nom est Bethléem, car il était de la descendance de David.	4 Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида,
5 Il alla se faire recenser avec Marie, son épouse, qui était enceinte.	5 щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.
6 Or, pendant qu’ils étaient là, le jour où elle devait accoucher arriva.	6 І от коли вони були там, настав їй час родити,
7 Elle enfanta son fils, le premier-né; elle l’emmaillota et l’installa dans une mangeoire, car il n’y avait pas de place pour eux dans la salle commune.	7 і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8 Il y avait dans la région des bergers qui restaient aux champs et se relayaient pour garder leurs troupeaux durant la nuit.	8 Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар.
9 Un ange du Seigneur se trouva soudain devant eux, en même temps que la Gloire du Seigneur resplendissait tout autour. Ils furent saisis d’une grande crainte.	9 Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх.
10 L’ange leur dit: "Ne craignez pas, c’est une bonne nouvelle que je vous apporte, et qui fera la joie de tout le peuple.	10 Ангел же сказав їм «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу
11 Aujourd’hui, dans la ville de David vous est né un Sauveur. C’est le Messie, le Seigneur.	11 Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.
12 Et voici son signalement: vous trouverez un nourrisson emmailloté et déposé dans une mangeoire.”	12 І ось вам знак Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах.»
13 Tout à coup se joignit à l’ange une multitude d’esprits célestes qui louaient Dieu en disant:	13 І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла
14 "Gloire à Dieu dans les cieux, et sur la terre paix aux hommes, car il les prend en grâce.”	14 «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання.»
15 Lorsque les anges furent repartis vers le ciel, les bergers se dirent l’un à l’autre: "Allons donc jusqu’à Bethléem, voyons ce qui vient d’arriver et que le Seigneur nous a fait connaître.”	15 І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам.»
16 Ils y allèrent sans perdre un instant et trouvèrent Marie et Joseph ainsi que le petit enfant déposé dans la mangeoire.	16 І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах.
17 Alors ils firent connaître ce qui leur avait été dit à propos de cet enfant.	17 Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко;
18 Tous ceux qui en entendirent parler restèrent fort surpris de ce que racontaient les bergers.	18 і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали.
19 Quant à Marie, elle gardait le souvenir de ces événements et les reprenait dans sa méditation.	19 Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці.
20 Les bergers repartirent; ils ne faisaient que remercier et chanter les louanges de Dieu pour tout ce qu’ils avaient entendu et vu, tel qu’on le leur avait annoncé.	20 А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
21 Quand arriva le huitième jour, ils circoncirent l’enfant selon la loi et lui donnèrent le nom de Jésus, ce nom que l’ange avait indiqué avant que sa mère ne soit enceinte.	21 Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус — ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
22 Puis arriva le jour où, selon la loi de Moïse, ils devaient accomplir le rite de la purification. Ils portèrent alors l’enfant à Jérusalem pour le présenter au Seigneur,	22 І як сповнилися дні очищення їхнього, за законом Мойсея, вони привели його в Єрусалим поставити його перед Господом,
23 comme il est écrit dans la Loi du Seigneur: Tout enfant mâle premier-né sera consacré au Seigneur.	23 як то написано в Господньому законі «Кожний хлопець, первородний, буде посвячений Господеві», —
24 Ils offrirent le sacrifice ordonné par la Loi: une paire de tourterelles ou deux petites colombes.	24 і принести жертву, як то написано в Господньому законі «Пару горлиць або двоє голубенят.»
25 Il y avait à Jérusalem un homme fidèle et pieux appelé Siméon. Cet homme attendait le jour où Dieu aurait pitié d’Israël, et l’Esprit Saint était sur lui.	25 25 А був в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон; чоловік той, праведний та побожний, очікував утіхи Ізраїля, і Дух Святий був на ньому.
26 Il avait été averti par l’Esprit Saint qu’il ne mourrait pas avant d’avoir vu le Messie du Seigneur.	26 Йому було відкрито Святим Духом, що не бачитиме смерти перш, ніж побачить Христа Господа.
27 Ce fut l’Esprit encore qui le fit venir au Temple. Au moment où les parents amenaient l’enfant Jésus pour accomplir les rites de la Loi qui le concernaient,	27 Він прийшов Духом у храм. І як батьки вносили дитя-Ісуса, щоб учинити над ним за законним звичаєм,
28 Siméon le prit dans ses bras et bénit Dieu par ces paroles:	28 він узяв його на руки, благословив Бога й мовив
29 “Laisse maintenant ton serviteur mourir en paix, Seigneur, comme tu l’as dit,	29 «Нині, Владико, можеш відпустити слугу твого за твоїм словом у мирі,
30 parce que mes yeux ont vu ton Sauveur.	30 30 бо мої очі бачили твоє спасіння,
31 Tu l’as préparé, tu l’offres à tous les peuples,	31 що ти приготував перед усіма народами;
32 lumière qui sera révélée aux nations, et gloire de ton peuple Israël.”	32 світло на просвіту поганам, і славу твого люду — Ізраїля.»
33 Son père et sa mère étaient émerveillés de ce qui était dit de l’enfant.	33 Батько його і мати дивувалися тому, що говорилося про нього.
34 Siméon les félicita; il dit ensuite à Marie sa mère: "Regarde, cet enfant apportera aux masses d’Israël, soit la chute, soit la résurrection: il sera un signe de division,	34 Симеон же благословив їх і сказав до його матері Марії «Ось цей поставлений для падіння й підняття багатьох в Ізраїлі; він буде знаком протиріччя,
35 et toi-même, une épée te transpercera l’âme. C’est ainsi que sera mis à nu le secret de tous les cœurs.”	35 та й тобі самій меч прошиє душу, щоб відкрились думки багатьох сердець.»
36 Il y avait là également une femme très âgée, une prophétesse nommée Anne, fille de Phanouël, de la tribu d’Aser. Elle n’avait pas connu d’autre homme que son premier mari, mort au bout de sept ans.	36 Була також і Анна, пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого;
37 Cela faisait 84 ans qu’elle restait veuve. Elle ne s’éloignait pas du Temple et servait le Seigneur nuit et jour dans le jeûne et la prière.	37 зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі і вдень постом та молитвою.
38 Elle aussi se présenta à cette heure et à son tour elle se mit à chanter les louanges de Dieu, parlant de l’enfant à tous ceux qui attendaient la libération de Jérusalem.	38 І надійшла вона тієї самої години й почала прославляти Бога та говорити про нього всім, що чекали визволення Єрусалиму.
39 Quand ils eurent accompli tout ce qu’ordonnait la Loi du Seigneur, ils retournèrent en Galilée au village de Nazareth.	39 І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста.
40 L’enfant grandissait et prenait des forces; il était plein de sagesse et la grâce de Dieu était sur lui.	40 Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
41 Tous les ans les parents de Jésus se rendaient à Jérusalem pour la fête de la Pâque,	41 Батьки його ходили щороку в Єрусалим на свято Пасхи.
42 et quand il eut douze ans, comme c’était de règle, il monta avec eux.	42 І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай, на свято.
43 Lorsque les jours de fête furent achevés, ils s’en retournèrent, mais l’enfant Jésus resta à Jérusalem sans en avertir ses parents.	43 Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали.
44 Eux pensaient qu’il était dans la caravane, et ils marchèrent ainsi tout le jour. Puis ils le cherchèrent parmi leurs amis et leurs connaissances.	44 Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими,
45 Ne le trouvant pas, ils retournèrent à Jérusalem, toujours à sa recherche.	45 а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати.
46 Le troisième jour ils le trouvèrent dans le Temple, assis au milieu des maîtres de la Loi: il les écoutait et les interrogeait.	46 Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх.
47 Tous ceux qui l’entendaient étaient étonnés de son intelligence et de ses réponses.	47 Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям.
48 En le voyant, ses parents furent très émus et sa mère lui dit: "Mon fils, pourquoi nous as-tu fait cela? Ton père et moi nous te cherchions, très inquiets.”	48 Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати «Дитино, чому ти це так зробив нам Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали.»
49 Alors il répondit: "Pourquoi me cherchiez-vous? Ne savez-vous pas que je dois être chez mon Père?”	49 Він же відповів їм «Чого ж ви мене шукали Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого»
50 Mais ils ne comprirent pas une telle réponse.	50 Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
51 Il descendit alors avec eux et revint à Nazareth. Par la suite il continua à leur obéir; sa mère, pour sa part, gardait tout cela dans son cœur.	51 І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці.
52 Quant à Jésus, il grandissait en sagesse, en âge et en grâce, aussi bien devant Dieu que devant les hommes.	52 Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей