Livre de Judith 15

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 En apprenant ce qui s’était passé, ceux qui étaient dans les tentes ne savaient plus que penser.	1 Якже почули ті, що були в наметах, про те, що сталось, отетеріли.
2 La peur, la terreur, fondirent sur eux, et ils commencèrent à se disperser sans plus se préoccuper les uns des autres, prenant la fuite par tous les chemins de la plaine et de la montagne.	2 Тремтіння й страх напав на них, так що не було й двох людей, які були б укупі; всі порозбігались різними стежками по долині та по горах.
3 Ceux qui campaient sur les montagnes autour de Béthulie prirent la fuite eux aussi. Alors les Israélites, tous ceux qui étaient en état de se battre, fondirent sur eux.	3 Ті, що розтаборились у горах навколо Ветулії, теж кинулись утікати. Тоді сини Ізраїля, — усі вояки, що були між ними, — вдарили на них.
4 Osias fit porter des messages à Bétomestaïm, à Bèbé, à Chobé, à Kola, dans tout le territoire d’Israël, pour faire savoir ce qui s’était passé et inviter tout le monde à se jeter sur les ennemis et à les anéantir.	4 Озія вислав посланців у Ветемостем, Бевай, Хову, й Колу та в усю землю Ізраїля, щоб ті оповіли про те, що сталось, та щоб усі накинулись на ворогів і винищили їх.
5 À peine avertis, les hommes d’Israël tombèrent sur tous ceux qui fuyaient et ils les frappèrent jusqu’à Choba. Ceux de Jérusalem et de toute la montagne se joignirent à eux car ils avaient appris eux aussi ce qui était arrivé dans le camp ennemi. Puis ce fut le tour des gens de Galaad et de Galilée qui les prirent sur le côté et les frappèrent sévèrement jusqu’à proximité de Damas et de sa région.	5 Як тільки почули про це сини Ізраїля, всі разом напали на них і стинали аж до Хови. Так само і в Єрусалимі й з усіх гір пристали до них люди, бо їм були сказали про те, що сталось у таборі їхніх ворогів. Та й ті, що в Гілеаді та Галилеї, вдарили на них збоку, розпорошили їх дуже, аж дійшли вони до Дамаску та його околиць.
6 Quant aux gens qui étaient restés à Béthulie, ils se jetèrent sur le camp des Assyriens; ils le pillèrent et ramassèrent un énorme butin.	6 Решта ж мешканців у Ветулії кинулась на асирійський табір й розграбувала його, отож і розбагатіли вельми.
7 Les Israélites qui revenaient du massacre se servirent avec ce qui restait. Les gens des bourgs et des villages de la montagne et de la plaine eurent aussi leur part de butin puisqu’il y en avait partout.	7 Сини ж Ізраїля, повернувшися з битви, заволоділи тим, що зосталось. Села й хутори по горах та в долині також: захопили велику здобич, бо було її неймовірна сила.
8 Le grand prêtre Yoakim et tout le conseil des anciens d’Israël qui étaient à Jérusalem, vinrent pour voir de plus près les bienfaits dont le Seigneur avait comblé Israël, pour voir Judith et pour la saluer.	8 Первосвященик Йоаким і рада (старших) синів Ізраїля, що жили в Єрусалимі, прийшли, щоб подивитись на ті блага, які Господь учинив для Ізраїля, та щоб побачити Юдиту і її привітати.
9 En entrant chez elle, tous la bénissaient d’une seule voix: “Tu es la gloire de Jérusalem! Tu es la joie et l’orgueil d’Israël! Tu es le grand honneur de notre race!	9 А як увійшли до неї, то взяли її вихваляти однодушно та промовляти до неї: «Ти слава Єрусалиму! Ти велика гордість Ізраїля! Ти велика честь нашого роду!
10 “C’est une grande chose que tu as faite, tu as bien mérité d’Israël, car Dieu était avec toi en tout ce que tu as fait. Que le Seigneur tout-puissant te bénisse pour les siècles!” Tout le peuple reprenait: “Amen!”	10 Вчинила єси все це своєю рукою. Вчинила єси для Ізраїля великі блага, і Богові це було приємно. Благословенна будь Господом Вседержителем по віки вічні!» І ввесь народ сказав: «Нехай так буде!»
11 La population pilla le camp durant 30 jours; on donna à Judith la tente d’Holoferne et toute sa vaisselle d’argent, sa literie, ses bassins et tous ses meubles. Elle le prit, elle en chargea sa mule, attela ses chariots, et rassembla le tout.	11 Тридцять день народ грабував табір. Намет Олоферна й увесь його срібний посуд, ліжка, балії і все начиння дали Юдиті; вона ж, забравши те, навантажила на свого мула, запрягла його до воза й ще нагромадила те на віз.
12 Toutes les femmes d’Israël sortirent pour la voir, elles la bénissaient et beaucoup d’entre elles firent un chœur en son honneur. Judith prit des branchages et les donna aux femmes qui étaient avec elle.	12 Усе ізраїльське жіноцтво збіглося, щоб подивитись на неї; величали вони її, повівши хоровід навколо неї. А вона, взявши гілки в руки, роздавала їх жінкам, що були з нею.
13 Elles se firent des couronnes d’olivier, elle et ses compagnes, puis elle prit la tête du cortège, conduisant le chœur des femmes; tous les hommes d’Israël suivaient, armés et couronnés, chantant des cantiques à pleine voix.	13 Опісля вони вінчались оливкою, вона й ті, що були з нею; а вона йшла перед народом, ведучи танок усього жіноцтва; кожний тоді муж Ізраїля, озброєний, з вінцями, йшов слідом за ними, виспівуючи пісень.
14 Alors Judith entonna cette action de grâces devant tout Israël, et tout le peuple reprit son cantique:	14 Юдита же перед усім Ізраїлем почала цю подячну пісню, і ввесь народ уголос заспівав цю пісню хвали.