Livre de Tobit 8

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Quand le repas fut terminé, on parla d’aller se coucher. On conduisit le jeune homme depuis la salle du repas jusque dans la chambre.	1 А як скінчили їсти та пити, задумали піти спати; і відвівши юнака, ввели його у спальню.
2 Tobie se rappela les conseils de Raphaël; il prit son sac, il en sortit le cœur et le foie du poisson et les posa sur les braises de l’encens.	2 Тоді пригадав собі Товія слова Рафаїла, вийняв риб’ячу печінку й серце з торби, де тримав їх, і поклав на жар кадильний.
3 Intoxiqué, le démon prit la fuite à travers les airs jusqu’aux hauts plateaux d’Égypte. Raphaël le poursuivit, il le captura là-bas et le ligota aussitôt.	3 Рибний запах відігнав демона, й утік він у горішні частини Єгипту; а Рафаїл, кинувшись за ним, зв’язав його й негайно повернувся.
4 Cependant, les parents étaient sortis et avaient refermé la porte. Tobie se leva du lit et dit à Sarra: “Lève-toi, ma sœur. Prions tous les deux, supplions notre Seigneur pour obtenir sa grâce et sa protection.”	4 Тим часом усі вийшли й замкнули двері спальні. Тоді Товія встав з ліжка й сказав до Сари: «Устань, сестро, молімся й просім у Господа, щоб учинив з нами милость і спасіння.»
5 Elle se leva et ensemble ils se mirent à prier pour leur salut: “Tu es béni, Dieu de nos pères et ton Nom est béni pour les siècles des siècles. Que les cieux et toutes tes créatures te bénissent de siècle en siècle!	5 Вона встала, й вони зачали молитись та просити, щоб на них зійшло спасіння. Він же так узяв молитися: «Благословен єси, о Боже батьків наших, благословенне твоє ім’я по всі віки! Хай небеса тебе благословлять і всі твої створіння по всі віки.
6 Tu as créé Adam, tu as créé Ève, sa femme, pour être son secours et son soutien, et c’est d’eux que toute la race des hommes est née. Tu as dit: il ne faut pas que l’homme soit seul, faisons-lui une aide semblable à lui.	6 Ти створив Адама, ти створив для нього жінку Еву як помічницю йому й опору. І з них обох пішов рід людський. Ти мовив: Недобре чоловікові одному бути; зробім йому помічницю, подібну до нього!
7 Maintenant ce n’est pas le plaisir que je cherche en épousant cette sœur, je le fais d’un cœur sincère. Aie pitié d’elle et de moi et conduis-nous ensemble jusqu’à la vieillesse.”	7 І нині я беру оцю мою сестру не для розпусти, але з добрим наміром. Зволь помилувати мене з нею, і разом до старости дожити.»
8 Ils terminèrent en disant ensemble: “Amen! Amen!”	8 І сказали обоє разом: «Амінь! Амінь!»
9 Puis ils se couchèrent pour la nuit. Ragouël s’était levé. Il avait appelé ses serviteurs, et ensemble ils étaient partis creuser une tombe.	9 Та й лягли спати тієї ночі.
10 Il se disait en effet: “Si par hasard il était mort, il ne faudrait pas que nous soyons couverts de ridicule et de honte.”	10 А Рагуел устав, покликав до себе слуг і пішов (з ними) копати гріб, бо сказав собі: «Коби і той не вмер, та й ми не стали посміхом та ганьбою!»
11 Une fois la fosse creusée, Ragouël rentra à la maison et appela sa femme.	11 А як викопали гріб, Рагуел повернувсь до хати, покликав свою жінку
12 Il lui dit: “Envoie une servante dans la chambre pour voir si Tobie est toujours en vie. S’il est mort, nous l’enterrerons sans que personne ne le sache.”	12 і сказав їй: «Пошли яку-небудь слугиню, нехай увійде й подивиться, чи він живий; коли помер, то треба його поховати, щоб ніхто про це не відав.»
13 On envoya donc la servante, on alluma une lampe et on ouvrit la porte. Elle entra et les trouva tous deux couchés et endormis.	13 Една послала слугиню; та засвітила світич, відчинила двері, увійшла й застала їх обох разом у сні глибокім.
14 Elle ressortit et leur fit signe qu’il était en vie, qu’aucun malheur n’était arrivé.	14 Потім притьмом вийшла й оповіла їм, що він живий і що нічого лихого не сталося.
15 Alors Ragouël bénit le Dieu du ciel: “Tu mérites, ô Dieu, toute sainte bénédiction! Que tous les siècles te bénissent!	15 Тоді Рагуел благословив Бога небес і мовив: «Благословен єси, о, Боже, в усякім чистім і святім благословенні! Нехай усі святі й усі творіння благословлять тебе по всі віки!
16 Béni sois-tu, car tu m’as rempli de joie. Ce que je redoutais n’est pas arrivé, tu as agi avec nous selon ton immense bonté.	16 Благословен єси за те, що мене потішив та що не сталось так, як я боявся; але ти учинив з нами за твоїм великим милосердям.
17 Béni sois-tu, toi qui as eu pitié de ces deux enfants uniques. Maître, donne-leur ta grâce et ton salut. Que leur vie toute entière connaisse le bonheur et ta grâce!”	17 Благословен єси, що змилувався над цими обома одинаками! Вчини, Владико, з нами милость і спасіння! Дай їм прожити їхнє життя у радощах і милості.»
18 Avant que le jour se lève, Ragouël avait fait reboucher la tombe par ses serviteurs.	18 І звелів слугам засипати гріб перед світанком,
19 Il dit à sa femme de faire une fournée de pain, il alla au troupeau, prit deux bœufs et quatre moutons et demanda à la cuisine pour qu’on les tue et qu’on les prépare.	19 а жінці сказав напекти багато хліба. Сам же пішов до стада, привів двох волів та чотирьох баранів і казав їх зготувати, та й почали вони їх споготовляти.
20 Il fit ensuite appeler Tobie et lui dit: “Ne bouge pas d’ici avant deux semaines, tu mangeras et tu boiras chez moi. Ma fille a eu assez d’épreuves, tu peux bien lui donner un peu de bonheur.	20 Опісля прикликав Товію та й сказав до нього: «14 день не рухайся звідси! Тут будеш їсти й пити в мене та звеселятимеш душу моєї дочки, що стільки натерпілась.
21 Ensuite tu emporteras d’ici la moitié de tous mes biens et tu retourneras sans encombres chez ton père. Quand nous serons morts, ma femme et moi, l’autre moitié sera pour vous. Confiance, mon fils! Maintenant je suis ton père, et Edna est ta mère. Désormais nous sommes à tes côtés comme nous sommes avec ta sœur. Confiance, mon fils!”	21 З усього майна мого візьми зараз же з собою половину і йди здоровий до батька свого. Друга ж половина, як помремо я і моя жінка, вашою буде. Бадьорся, моя дитино! Я — твій батько, а Една — твоя мати. Ми для тебе й для твоєї сестри відтепер і назавжди. Бадьорся, дитино!»