Livre de Néhémie 13

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 En ce temps-là on fit la lecture du livre de Moïse devant le peuple. Or il y était écrit: - “L’Ammonite et le Moabite seront toujours exclus de l’assemblée de Dieu,	1 Того дня читано, щоб народ чув, книгу закона Мойсея, та знайдено в ній написане, що ні аммоній, ні моавитянин не можуть увійти в громаду Божу повіки
2 car ils ne sont pas venus à la rencontre des Israélites avec du pain et de l’eau. Au contraire ils ont payé Balaam pour les maudire, mais notre Dieu a changé la malédiction en bénédiction.”	2 тому, що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом та водою, а найняли проти них Валаама, щоб прокляв їх, — але Бог наш перемінив прокльон у благословення.
3 Après avoir entendu la Loi, on mit à l’écart d’Israël tous les étrangers.	3 Отож, почувши цей закон, відлучили вони всіх мішанців від Ізраїля.
4 Mais avant cela, le prêtre Élyachib avait été chargé des salles du Temple de notre Dieu. Comme il était de la famille de Tobiyas,	4 Ще перед тим священик Еліяшів, поставлений над кімнатами дому Бога нашого, родич Товії,
5 il lui avait arrangé une vaste salle où l’on déposait autrefois les offrandes, l’encens, les objets sacrés, la dîme du blé, du vin et de l’huile, en un mot: la part des lévites, des chantres et des portiers, et ce qu’on en prélevait pour les prêtres.	5 приготував для нього велику кімнату, де раніш складано хлібні приноси, ладан, посуд, десятини хліба, нового вина й олії, що за законом належали левітам, співцям та воротарям, і приноси для священиків.
6 En ce temps-là, j’étais absent de Jérusalem, car dans la trente-deuxième année du règne d’Artaxerxès, roi de Babylone, j’étais retourné auprès du roi. Mais au bout d’un certain temps, j’avais demandé au roi la permission	6 Але під час цього мене не було в Єрусалимі, бо тридцять другого року вавилонського царя Артаксеркса я повернувся до царя, але за деякий час відпросивсь я у царя,
7 de revenir à Jérusalem; c’est là que j’avais appris la mauvaise action qu’Élyachib avait faite pour plaire Tobiyas; il lui avait arrangé une salle dans la cour du Temple de Dieu.	7 прийшов до Єрусалиму й довідався я про те зло, яке зробив Еліяшів для Товії, приготувавши йому кімнату в дворах дому Божого,
8 Cela ne me plaisait pas du tout; j’ai donc jeté dans la cour, hors de la salle, tous les meubles de Tobiyas,	8 і дуже прикро мені стало, і я повикидав геть із кімнати всі хатні речі Товії,
9 et j’ai ordonné de purifier les salles. Ensuite j’y ai remis les objets du Temple de Dieu, les offrandes et l’encens.	9 і наказав очистити кімнати, і велів повносити туди знову посуд дому Божого, приноси й ладан.
10 J’avais appris également que les parts des lévites ne rentraient plus et que les lévites et les chantres chargés du service, étaient retournés chacun vers leurs champs.	10 Довідавсь я також, що часток левітам не давали й що левіти та співці, які мали виконувати службу, порозбігались, кожний на своє поле.
11 Aussi, j’ai secoué sévèrement les fonctionnaires. Je leur ai dit: - “Pourquoi le Temple de Dieu est-il à l’abandon?” J’ai rassemblé les lévites et je les ai rétablis dans leur fonction.	11 І заходивсь я докоряти начальникам і сказав: «Чому занедбано дім Божий?» І зібравши їх, поставив я їх на їхнє місце.
12 Alors tout le peuple de Juda a apporté de nouveau dans les magasins, la dîme du blé, du vin et de l’huile.	12 Тоді всі юдеї стали приносити до складів десятину хліба, нового вина та олії.
13 J’ai confié les magasins au prêtre Chélémyas, au scribe Sadoq, à Pédayas qui était lévite, et pour les aider je leur ai donné Hanan fils de Zakou, fils de Mattanyas. Ils avaient la réputation d’être honnêtes, et ils étaient chargés de la répartition à leurs frères.	13 Над складами поставив я Шелемію, священика, та Цадока, книжника, та Педаю з левітів, а при них Ханана, сина Заккура, сина Маттанії, бо їх уважали за певних. На них був обов’язок розділювати своїм братам.
14 Souviens-toi, mon Dieu, de ce que j’ai fait là, n’oublie pas les bonnes œuvres que j’ai accomplies pour le Temple de mon Dieu et pour ses lois.	14 Згадай про мене за це, Боже мій, і не забудь добрих моїх діл, що я вчинив для дому Бога мого й для служби при ньому.
15 En ce temps-là j’ai vu, un jour de sabbat, des hommes qui foulaient des raisins dans le pressoir; d’autres transportaient des gerbes de blé, les chargeaient sur des ânes avec du vin, des raisins, des figues et toutes sortes d’autres fardeaux, et ils les apportaient à Jérusalem le jour du sabbat. Alors je les ai avertis de ne pas vendre ces produits.	15 Того часу побачив я в Юдеї, що в суботу топчуть у винодавлях, возять снопи, навантаживши ними ослів, а також вином, виноградом, фіґами й усяким тягарем, і приставляють у Єрусалим суботнього дня, і я їм докоряв за день, в який продавали вони свою живність.
16 À Jérusalem même, des Tyriens qui y habitaient faisaient venir du poisson et des produits de toutes sortes pour les vendre aux Judéens le jour du sabbat.	16 Та й тирійці жили в нім і привозили рибу та усякий крам і продавали в суботу юдеям, і то в Єрусалимі.
17 J’ai secoué sévèrement les nobles de Juda, je leur ai dit: - “Quelle chose honteuse vous faites là! Vous profanez le jour du sabbat!	17 То я докоряв вельможам юдейським і сказав їм: «Яке ж погане діло ви робите, осквернюючи день суботній!
18 Vos pères aussi ont fait cela et Dieu a fait venir tout ce malheur sur nous et sur cette ville. Et vous, vous augmentez encore la colère de Dieu contre Israël en profanant le sabbat!”	18 Чи ж не так чинили батьки ваші, за що послав Бог нащ на нас і на це місто все те лихо? А ви ще збільшуєте гнів на Ізраїля осквернюючи суботу!»
19 Aussi ai-je ordonné de fermer les battants des portes de Jérusalem dès qu’elles commençaient à être dans l’ombre au début du sabbat, et d’attendre la fin du sabbat pour les ouvrir de nouveau. J’ai placé aux portes quelques-uns de mes hommes pour voir qu’aucun fardeau n’entre en ville le jour du sabbat.	19 Після цього, коли в єрусалимських брамах сутеніло перед суботою, я наказав зачинити двері та звелів їх не відчиняти, аж доки не мине субота, й поставив коло воріт деяких моїх слуг, щоб ніяка вантага не приходила в день суботній.
20 Une ou deux fois des marchands, des trafiquants de toute espèce, avaient passé la nuit hors de Jérusalem,	20 Ось чому крамарі та продавці всякого краму не раз і не два ночували поза Єрусалимом.
21 mais je les ai prévenus: - “Pourquoi passez-vous la nuit près du rempart? Si vous recommencez, je vous arrête!” Du coup, ils ne sont plus revenus un jour de sabbat.	21 Але я остерігав їх і сказав їм: «Чого ви ночуєте перед муром? Якщо це вчините ще раз, я накладу на вас руку.» Від того часу вони не приходили в суботу.
22 J’ai ordonné aux lévites de se purifier et de venir garder les portes afin de faire respecter le jour du sabbat. Pour cela aussi, souviens-toi de moi, mon Dieu. Aie pitié de moi dans ta grande miséricorde.	22 І я звелів левітам, щоб вони очистились і прийшли відбувати сторожу коло воріт, щоби святити день суботній. І за це згадай про мене, Боже мій, і змилуйся надо мною з твого великого милосердя!
23 En ces jours-là encore, j’ai vu des Juifs qui avaient épousé des femmes d’Ashdod, des Ammonites ou des Moabites.	23 Того ж самого часу бачив я юдеїв, що взяли собі жінок ашдодських, аммонських та моавитянських,
24 La moitié de leurs fils parlaient la langue d’Ashdod ou de tel ou tel peuple, et ne savaient pas le judéen.	24 і діти їхні говорили наполовину по-ашдодському, а не вміли говорити по-юдейському, лише мовою інших народів.
25 Je leur ai fait des reproches et je les ai maudits; j’en ai même frappé quelques-uns, je leur ai arraché les cheveux et au nom de Dieu je leur ai dit sévèrement: - “Vous ne donnerez plus vos filles à leurs fils et vous ne prendrez plus leurs filles pour vos fils ou pour vous.	25 Я картав їх і кляв їх, а декого з людей бив, тряс за чуприну й заклинав їх Богом: «Не давайте дочок своїх за синів їхніх і не беріть дочок їхніх для своїх синів і собі.
26 C’est ainsi que Salomon, le roi d’Israël a péché. Il n’y avait pas de roi comme lui en aucun pays, il était aimé de son Dieu qui l’avait fait roi sur tout Israël; et pourtant ses femmes étrangères l’ont fait pécher.	26 Хіба не через них згрішив Соломон, цар Ізраїля? А такого, як він, царя, не було ні в одного з багатьох народів. І він був любий Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, одначе ж чужоземні жінки довели до гріха й його.
27 Voulez-vous qu’on dise de vous que vous avez commis la même faute et que vous avez été infidèles à notre Dieu en épousant des femmes étrangères?”	27 Чи й нам про вас чути, що ви чините це велике зло та зраджуєте Бога нашого, бравши собі чужоземних жінок?»
28 Un des fils de Yoyada fils d’Élyachib le grand prêtre, était gendre de Samballat le Horonite; je l’ai chassé loin de moi.	28 Навіть один із синів Йояди, син Еліяшіва первосвященика, був зятем Санбаллата хоронія, я й прогнав його від себе.
29 N’oublie pas, mon Dieu, à quel point ils avaient discrédité le sacerdoce et ton alliance avec les prêtres et les lévites.	29 Пригадай їм, Боже мій що вони опоганили священство й священицький та левітський союз!
30 Je les ai purifiés de tout étranger; j’ai établi des règles pour les prêtres et les lévites, chacun dans son propre travail,	30 Так я їх очистив від усього чужоземного й завів наново служби священиків та левітів, кожного при його ділі, —
31 des règles également pour l’offrande du bois au temps fixé et pour les premiers fruits. Souviens-toi de moi, mon Dieu, et bénis-moi.	31 і постачання дров у призначені часи й первоплодів. Згадай про це, Боже мій, на добро мені!