| 1 Après cela David consulta Yahvé: “Monterai-je dans l’une des villes de Juda?” Yahvé répondit: “Monte.” David ajouta: “Où monterai-je?” Et Yahvé répondit: “À Hébron.” | 1 Після того Давид спитав у Господа, кажучи: «Чи йти мені в якесь місто Юди?» І Господь відповів йому: «Йди!» Давид спитав: «Куди йти?» Господь відповів «До Хеврону.» |
| 2 David monta donc avec ses deux femmes, Ahinoam de Yizréel et Abigayil femme de Nabal de Karmel. | 2 І рушив туди Давид з обидвома своїми жінками, Ахіноамою з Єзреела та Авігайлою, вдовою по Навалі, з Кармелю. |
| 3 David fit monter également ses compagnons d’armes, chacun avec sa famille, et ils s’installèrent dans les villes d’Hébron. | 3 І людей, що були з ним, Давид привів кожного з його родиною, і вони осілись по містах Хеврону. |
| 4 Alors les hommes de Juda se rassemblèrent, et là ils consacrèrent David comme roi sur la maison de Juda. On fit savoir à David que les gens de Yabech de Galaad avaient enterré Saül. | 4 І прийшли мужі Юди й помазали там Давида царем над домом Юди. Давидові переказали, що мужі Явеш-Гілеаду поховали Саула. |
| 5 Alors David envoya de ses hommes aux gens de Yabech de Galaad avec ce message: “Que Yahvé vous bénisse pour avoir enterré Saül, votre seigneur, pour lui avoir montré ainsi votre attachement. | 5 Тоді Давид вислав послів до людей Явеш-Гілеаду, щоб їм сказати: «Будьте благословенні Господом за той учинок милосердний, що зробили володареві своєму Саулові, що його поховали. |
| 6 Que Yahvé vous montre sa bonté et sa fidélité: moi aussi je vous revaudrai cette belle action. | 6 Нехай же Господь вам відплатить милосердям і добротою. Я теж зроблю вам ласку за те, що так ви вчинили. |
| 7 Mais ne vous lamentez plus sur la mort de Saül votre seigneur, sachez que les hommes de la maison de Juda m’ont consacré comme roi à leur tête.” | 7 Тільки ж тепер будьте сильні й відважні, бо Саул, ваш пан, умер, і дім Юди помазав мене царем над собою.» |
| 8 Abner, fils de Ner, était chef de l’armée de Saül. Il emmena Ichbaal, le fils de Saül, et le fit passer à Mahanayim. | 8 Авнер же, син Нера, начальник Саулового війська, взяв Саулового сина Ішбаала й привів його в Махнаїм |
| 9 Là il l’établit comme roi de Galaad, de la tribu d’Asher, de Yizréel, Éphraïm et Benjamin: en un mot, de tout Israël. | 9 та й зробив його царем над Гілеадом, над ашуріями, над Єзреелем, Ефраїмом, Веніямином — над усім Ізраїлем. |
| 10 Ichbaal, fils de Saül, avait 40 ans lorsqu’il devint roi d’Israël et il régna deux ans, tandis que la maison de Juda suivait David. | 10 Сорок років було Ішбаалові, синові Саула, як він став царем над Ізраїлем, і царював два роки. Лише дім Юди був за Давидом. |
| 11 David régna à Hébron sur la maison de Juda durant 7 ans et 6 mois. | 11 Час Давидового царювання в Хевроні над Юдою був 7 років і 6 місяців. |
| 12 Abner fils de Ner et la garde d’Ichbaal fils de Saül quittèrent Mahanayim pour se rendre à Gabaon. | 12 Вийшов Авнер, син Нера, зо слугами Ішбаала, сина Саула, з Махнаїма на Гівеон. |
| 13 Joab fils de Sérouya et la garde de David se mirent également en route, et les deux troupes se rencontrèrent près de l’étang de Gabaon. Les premiers s’arrêtèrent d’un côté de l’étang, les autres de l’autre côté. | 13 Так само двигнувся Йоав, син Церуї, зо слугами Давида, і зустрінулись вони коло гівеонського ставу, й засіли одні по цім боці ставу, а другі по тім боці ставу. |
| 14 Abner dit à Joab: “Que les jeunes gens se lèvent et luttent devant nous.” Joab répondit: “D’accord, qu’ils se lèvent.” | 14 І каже Авнер до Йоава: «Нехай юнаки встануть і борються перед нами.» Йоав же: «Хай виступлять.» |
| 15 Ils se levèrent et on les dénombra: il y en avait 12 de la tribu de Benjamin pour Ichbaal fils de Saül, et 12 de la garde de David. | 15 Тоді встали, й відчислено: дванадцять від Веніямина та Ішбаала, сина Саула, і дванадцять зо слуг Давидових. |
| 16 Chacun saisit son adversaire par la tête et lui enfonça son épée dans le côté, si bien qu’ils tombèrent tous ensemble. On a appelé cet endroit le Champ des Côtés, il se trouve à côté de Gabaon. | 16 Кожний ухопив свого противника за голову й встромив йому меча в бік, і всі вони полягли разом. І прозвано те місце «Полем Боків», що в Гівеоні. |
| 17 Ce jour-là il y eut une très dure bataille, Abner et les gens d’Israël furent battus par la garde de David. | 17 Того дня була вельми запекла битва, й Авнера з людьми Ізраїля розбили слуги Давида, |
| 18 Les trois fils de Sérouya étaient là: Joab, Abisaï et Azaël. Or Azaël était rapide à la course comme une gazelle sauvage, | 18 Були ж там три сини Церуї: Йоав, Авішай та Азаел. Азаел був легконогий, мов та газеля в полі. |
| 19 il se lança à la poursuite d’Abner sans s’écarter ni à droite ni à gauche. | 19 Він гнався за Авнером і, женучися за ним, не звернув ані праворуч, ні ліворуч. |
| 20 Abner se retourna et lui dit: “C’est toi Azaël?” Il répondit: “Oui, c’est moi.” | 20 Обернувся Авнер та й каже: «Це ти, Азаеле?» Той відповів: «Я.» |
| 21 Alors Abner lui dit: “Écarte-toi à droite ou à gauche et lance-toi sur l’un de ces jeunes, si tu veux prendre son équipement.” Mais Azaël ne voulut pas s’écarter de lui. | 21 Тоді Авнер до нього каже: «Зверни праворуч або ліворуч, накиньсь на якогось із молодих людей і візьми в нього собі зброю.» Та Азаел не хотів його покидати. |
| 22 Abner répéta à Azaël: “Écarte-toi de moi, sinon je te laisse sur le sol; mais comment pourrais-je ensuite parler à ton frère?” | 22 Каже тоді Авнер ще раз до Азаела: «Відступись від мене, для чого б мав єси полягти на землі? І як тоді погляну твоєму братові Йоавові в вічі?» |
| 23 Comme il refusait de s’écarter, Abner le frappa au ventre avec la pointe de sa lance et la lance lui ressortit par le dos: il tomba là et mourut sur place. Tous ensuite s’arrêtèrent à mesure qu’ils arrivaient à l’endroit où Azaël était tombé mort. | 23 Але що той не хотів відступити, Авнер другим кінцем списа вдарив його в живіт так, аж спис вистромився йому ззаду; і повалився той і вмер на місці. Всі, що приходили до місця, де повалився Азаел мертвим, зупинялись. |
| 24 Joab et Abisaï se lancèrent à la poursuite d’Abner et, lorsque le soleil se couchait, ils arrivèrent à la colline d’Amma, à l’est de Giah sur le chemin du désert de Gabaon. | 24 Йоав же та Авішай гналися за Авнером далі й, як заходило сонце, дійшли до горба Амми, перед Гіяхом, що на дорозі в Гівеон-пустиню. |
| 25 Les gens de Benjamin se groupèrent alors derrière Abner en formation serrée, et ils s’arrêtèrent au sommet d’une colline. | 25 Зібралися тоді сини Веніямина коло Авнера й, збившись в одну лаву, стали на верху одного горба. |
| 26 Abner interpella Joab: “L’épée dévorera-t-elle toujours, ne sais-tu pas que cela finira dans les larmes? Qu’attends-tu pour ordonner à tes hommes de cesser de poursuivre leurs frères?” | 26 Авнер озвався до Йоава: «Чи то ж повік меч має жерти? Хіба не знаєш, що кінець його гіркий? Доки отягатимешся наказати людям, щоб припинили гнатися за братами?» |
| 27 Joab répondit: “Aussi vrai que Yahvé est vivant, si tu n’avais pas parlé, c’est jusqu’au matin que ces gens auraient poursuivi leurs frères.” | 27 І відрік Йоав: «Так певно, як живе Бог! Як би ти не заговорив, то ці люди лиш насвітанку перестали б гнатись кожний за своїм братом.» |
| 28 Alors Joab fit sonner du cor et toute l’armée s’arrêta, on cessa de poursuivre Israël et le combat finit. | 28 І велів Йоав засурмити, й усе військо зупинилось і вже не гналось більше за Ізраїлем, і боротьба припинилась. |
| 29 Abner et ses hommes marchèrent par la Araba durant toute la nuit, ils traversèrent le Jourdain et, après avoir marché toute une matinée encore, ils arrivèrent à Mahanayim. | 29 Авнер зо своїми людьми йшов усю ту ніч через Араву; перейшли через Йордан, пройшли цілий Бітрон і прийшли в Махнаїм. |
| 30 Joab, de son côté, avait rassemblé ses troupes après avoir mis fin à la poursuite d’Abner; la garde de David avait perdu 19 hommes en plus d’Azaël, | 30 Йоав же, облишивши погоню за Авнером, зібрав усе військо, й бракувало зо слуг Давида дев’ятнадцять чоловік, крім Азаела. |
| 31 mais elle avait tué à ceux de Benjamin, dans l’armée d’Abner, 360 hommes. | 31 Слуги ж Давида побили з веніяминян, тобто з людей Авнера, триста шістдесят чоловік. |
| 32 On emporta Azaël et on l’enterra dans le tombeau de son père à Bethléem. Joab et ses hommes marchèrent toute la nuit et ils arrivèrent à Hébron au lever du jour. | 32 А Азаела взяли й поховали в батьківському гробовищі, що у Вифлеємі. Йоав зо своїми людьми йшов усю ніч і вдосвіта прибув у Хеврон. |
