Марко 3

Біблія	BIBLIA
1 І ввійшов знову в синагогу, а був там чоловік, який мав суху руку.	1 Entró de nuevo en la sinagoga, y había allí un hombre que tenía la mano paralizada.
2 Отож стежили за ним, чи він оздоровить його в суботу, — щоб його обвинуватити.	2 Estaban al acecho a ver si le curaba en sábado para poder acusarle.
3 І мовить Ісус до чоловіка, який мав суху руку: Стань посередині!	3 Dice al hombre que tenía la mano seca: «Levántate ahí en medio».
4 А потім до них і каже: Годиться в суботу чинити добро чи зло, спасти життя чи погубити? Вони ж мовчали.	4 Y les dice: «¿Es lícito en sábado hacer el bien en vez del mal, salvar una vida en vez de destruirla?» Pero ellos callaban.
5 Тоді, поглянувши на них гнівно, зажурений, що їхні серця закам’яніли, каже до чоловіка: Простягни лишень руку! І той простягнув, і рука його одужала.	5 Entonces, mirándoles con ira, apenado por la dureza de su corazón, dice al hombre: «Extiende la mano». El la extendió y quedó restablecida su mano.
6 І вийшли фарисеї, і зараз же з іродіянами радили раду проти нього, як би його занапастити.	6 En cuanto salieron los fariseos, se confabularon con los herodianos contra él para ver cómo eliminarle.
7 Тоді подавсь Ісус до моря з своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, а й з Юдеї,	7 Jesús se retiró con sus discípulos hacia el mar, y le siguió una gran muchedumbre de Galilea. También de Judea,
8 з Єрусалиму й з Ідумеї та й геть із Зайордання, ще й з околиць Тиру та Сидону; велика многота людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього.	8 de Jerusalén, de Idumea, del otro lado del Jordán, de los alrededores de Tiro y Sidón, una gran muchedumbre, al oír lo que hacía, acudió a él.
9 Тоді він сказав своїм учням, щоб напоготовили йому човен, з-за народу, щоб не тиснув його.	9 Entonces, a causa de la multitud, dijo a sus discípulos que le prepararan una pequeña barca, para que no le aplastaran.
10 Бо він багато з них оздоровив, тож ті, що мали якісь недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись.	10 Pues curó a muchos, de suerte que cuantos padecían dolencias se le echaban encima para tocarle.
11 І духи нечисті, бачивши його, падали ниць перед ним та й кричали: Ти — Син Божий!	11 Y los espíritus inmundos, al verle, se arrojaban a sus pies y gritaban: «Tú eres el Hijo de Dios».
12 Він, однак, суворо наказав їм, щоб не виявляли його.	12 Pero él les mandaba enérgicamente que no le descubrieran.
13 Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів, і вони підійшли до нього.	13 Subió al monte y llamó a los que él quiso; y vinieron donde él.
14 І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому, та щоб їх посилати із проповіддю;	14 Instituyó Doce, para que estuvieran con él, y para enviarlos a predicar
15 і дав їм владу виганяти бісів.	15 con poder de expulsar los demonios.
16 Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро;	16 Instituyó a los Doce y puso a Simón el nombre de Pedro;
17 Якова, сина Заведея, та Йоана, брата Якова, й дав їм ім’я Воанергес, у перекладі — Сини грому;	17 a Santiago el de Zebedeo y a Juan, el hermano de Santiago, a quienes puso por nombre Boanerges, es decir, hijos del trueno;
18 та Юду Іскаріота, що його і зрадив.	18 a Andrés, Felipe, Bartolomé, Mateo, Tomás, Santiago el de Alfeo, Tadeo, Simón el Cananeo
	19 y Judas Iscariote, el mismo que le entregó.
20 Повертається він додому, а народ знову там юрмиться, так що вони не мали змоги й попоїсти.	20 Vuelve a casa. Se aglomera otra vez la muchedumbre de modo que no podían comer.
21 Довідавшись про те його свояки, вийшли, щоб його взяти, бо було говорено: Він не при собі!	21 Se enteraron sus parientes y fueron a hacerse cargo de él, pues decían: «Está fuera de sí».
22 А книжники, які прийшли були з Єрусалиму, казали, що він Велзевула має і бісівським князем бісів виганяє.	22 Los escribas que habían bajado de Jerusalén decían: «Está poseído por Beelzebul» y «por el príncipe de los demonios expulsa los demonios».
23 Тоді Ісус прикликав їх до себе й заговорив притчами до них: Як може сатана сатану виганяти?	23 El, llamándoles junto a sí, les decía en parábolas: «¿Cómo puede Satanás expulsar a Satanás?
24 Коли царство поділене саме в собі, не зможе те царство встоятись.	24 Si un reino está dividido contra sí mismo, ese reino no puede subsistir.
25 Коли будинок розділений сам у собі, неспроможен будинок той більше стояти.	25 Si una casa está dividida contra sí misma, esa casa no podrá subsistir.
26 Отак і сатана: якщо повстав сам на себе й розділився, — не може встояти, а край йому настав!	26 Y si Satanás se ha alzado contra sí mismo y está dividido, no puede subsistir, pues ha llegado su fin.
27 Ніхто не може вдертись до сильного в хату й пограбувати його добро, якщо він спершу не зв’яже сильного, а щойно тоді розграбує його хату.	27 Pero nadie puede entrar en la casa del fuerte y saquear su ajuar, si no ata primero al fuerte; entonces podrá saquear su casa.
28 Істинно кажу вам: Усе буде відпущене синам людським, гріхи та богохульства, скільки б вони не хулили.	28 Yo os aseguro que se perdonará todo a los hijos de los hombres, los pecados y las blasfemias, por muchas que éstas sean.
29 Але хто хулу вирече супроти Святого Духа, — тому повіки не проститься: той підпаде під гріх довічний.	29 Pero el que blasfeme contra el Espíritu Santo, no tendrá perdón nunca, antes bien, será reo de pecado eterno».
30 Вони бо мовили: Він має нечистого духа.	30 Es que decían: «Está poseído por un espíritu inmundo».
31 Приходять мати його та брати його і, стоявши надворі, посилають по нього, щоб його прикликати.	31 Llegan su madre y sus hermanos, y quedándose fuera, le envían a llamar.
32 Народ же сидів круг нього. Ті йому й кажуть: Ось твоя мати і брати твої надворі тебе шукають.	32 Estaba mucha gente sentada a su alrededor. Le dicen: «¡Oye!, tu madre, tus hermanos y tus hermanas están fuera y te buscan».
33 А він у відповідь їм: Хто моя мати та брати мої?	33 El les responde: «¿Quién es mi madre y mis hermanos?»
34 І, поглянувши навкруги на тих, які сиділи довкола нього, каже: Ось моя мати та мої брати.	34 Y mirando en torno a los que estaban sentados en corro, a su alrededor, dice: «Estos son mi madre y mis hermanos.
35 Бо хто чинить волю Божу, той — мені брат, сестра і мати.	35 Quien cumpla la voluntad de Dios, ése es mi hermano, mi hermana y mi madre».