Сирах 20

Біблія	BIBLIA
1 Буває докір, та несвоєчасний; буває й мовчазний, але розумний.	1 Hay reprensión intempestiva, y hay silencioso de verdad sensato.
2 Ліпше зганити, аніж нагніватись.	2 ¡Cuánto mejor reprender que estar airado!
3 Хто признається, той втрати уникне.	3 El que se acusa de su falta evita la pena.
4 Що скопець, який силкується дівицю вінця позбавити, так і той, хто силою заводить правосуддя.	4 Como pasión de eunuco por desflorar a una moza, así el que ejecuta la justicia con violencia.
5 Не одного мовчазного вважають за мудрого, а багатомовного раз-у-раз ненавидять.	5 Hay silencioso tenido por sabio, y quien se hace odioso por su verborrea.
6 Дехто мовчить, бо не має відповіді; а інший мовчить, бо знає свою пору.	6 Hay quien se calla por no tener respuesta, y quien se calla porque sabe su hora.
7 Мудрий мовчить до слушного часу, а балакун і безглуздий — не вважають на пору.	7 El sabio guarda silencio hasta su hora, mas el fanfarrón e insensato adelanta el momento.
8 Хто цокотить занадто, той врешті обридне; хто накидується, той знавісніє.	8 El desmedido en palabras se hace abominable, y el que pretende imponerse se hace odioso.
9 Часом у злиднях пощастить людині, а часом і знахідка — немов утрата.	9 Hay quien encuentra fortuna en la desgracia, y hay suerte que acaba en postración.
10 Буває гостинець, що для тебе безкорисний, а буває й гостинець, який віддає подвійно.	10 Hay dádiva que no te da provecho, y dádiva que recibe el doble.
11 Буває, що з-за слави стається пониження, тоді як дехто підносить голову й у злиднях.	11 Hay postración causada por la gloria, y hay quien, desde la humillación, levanta la cabeza.
12 Дехто купує багато й ніби дешево, насправді ж платить за те аж усемеро.	12 Hay quien compra mucho con poco dinero, pero luego lo paga siete veces más caro.
13 Мудрий словами робить себе приємним, а в дурного й чемність іде намарно.	13 Por sus palabras se hace amable el sabio, mas los favores de los necios se malgastan.
14 Гостинець дурня не дасть тобі користи, бо очі в нього жадібні за те взяти всемеро.	14 El don del insensato no te sirve de nada, porque sus ojos no son uno, son muchos;
15 Дає він мало, а дорікає багато, роззявляючи рота, немов той окличник; сьогодні позичить, а взавтра вже й домагається, — ну й осоружна ж отака людина!	15 da poco y echa en cara mucho, y abre su boca como un pregonero; presta hoy y mañana reclama, es un hombre detestable este sujeto.
16 Дурень твердить: «Нема в мене друзів, немає й вдячности за мої добродійства;	16 Dice el necio: «No tengo ni un amigo, no hay gratitud para mis beneficios;
17 їдуни мого хліба — язики невдячні.» Як же часто й громадно сміються з нього!	17 los que comen mi pan tienen lengua insolente». ¡Cuántos con frecuencia se ríen de él!
18 Ліпше послизнутись на підлозі, аніж язиком; падіння лихих ось так зненацька й стається!	18 Mejor es resbalar en empredado que resbalar con la lengua, así la caída de los malos llega de repente.
19 Осоружна людина, недоречна мова — ось таке завжди на устах невігласів.	19 Hombre sin gracia es cuento inoportuno por boca de ignorantes repetido.
20 З дурного уст приповідки не приймають, — він бо її не каже своєчасно!	20 De boca de necio no se acepta el proverbio, pues jamás lo dice a su hora.
21 Декого стримує від гріхів убозтво, тож, спочиваючи, він не зазнає докорів сумління.	21 Hay quien no puede pecar por indigencia: en su reposo no tendrá remordimiento.
22 Дехто сам собі погубитель із-за соромливости, з-за якогось дурня сам себе занапащує.	22 Hay quien se pierde a sí mismo por vergüenza, por respeto a un insensato se pierde.
23 Дехто з-за соромливости пообіцяє щось другові, — а й зробить собі з нього даремно ворога.	23 Hay quien por timidez hace promesas a su amigo, y así, por nada se gana un enemigo.
24 Брехня для людини — це ганебна пляма, вона — раз-у-раз на устах невігласів.	24 Gran baldón para un hombre la mentira en boca de ignorantes repetida.
25 Ліпше злодій, ніж безнастанний брехун; а втім, вони обидва успадкують погибель.	25 Es preferible un ladrón que el que persiste en la mentira, aunque ambos heredarán la perdición.
26 Звичка до брехні — нечестя для чоловіка і ганьба при ньому довготривала.	26 El hábito de mentiroso es una deshonra, su vergüenza le acompaña sin cesar.
27 Мудрий словами пошану до себе збуджує, розумний чоловік — вельможам довподоби.	27 Por sus palabras el sabio se hace grande, y el hombre sensato a los grandes agrada.
28 Хто землю обробляє, той урожай свій збільшить, і хто вельможам довподоби, тому простять несправедливість.	28 El que cultiva la tierra llena hasta arriba su granero, el que agrada a los grandes expía la injusticia.
29 Гостинці й дарунки засліплюють очі мудрих і, як гнуздечка в роті, відводять набік докори.	29 Presentes y regalos ciegan los ojos de los sabios, como bozal en boca ahogan los reproches.
30 Схована мудрість і скарб незримий — яка з одного і другого користь?	30 Sabiduría escondida y tesoro invisible, ¿qué provecho hay en ambos?
31 Ліпше чоловік, що глупоту свою ховає, аніж чоловік, що ховає свою мудрість.	31 Más vale hombre que oculta su necedad, que hombre que oculta su sabiduría.