| 1 فدخل السفينة واجتاز وجاء الى مدينته. | 1 Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто. |
| 2 واذا مفلوج يقدمونه اليه مطروحا على فراش. فلما رأى يسوع ايمانهم قال للمفلوج ثق يا بني. مغفورة لك خطاياك. | 2 І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: «Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.» |
| 3 واذا قوم من الكتبة قد قالوا في انفسهم هذا يجدّف. | 3 Та тут деякі з книжників заговорили між собою: «Він хулить.» |
| 4 فعلم يسوع افكارهم فقال لماذا تفكرون بالشر في قلوبكم. | 4 Ісус, знавши їхні думки, каже: «Чого лукаве думаєте в серцях ваших? |
| 5 ايما ايسر ان يقال مغفورة لك خطاياك. ام ان يقال قم وامش. | 5 Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, — чи сказати: Встань і ходи! |
| 6 ولكن لكي تعلموا ان لابن الانسان سلطانا على الارض ان يغفر الخطايا. حينئذ قال للمفلوج. قم احمل فراشك واذهب الى بيتك. | 6 Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати», — каже розслабленому: «Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому.» |
| 7 فقام ومضى الى بيته. | 7 Встав той і пішов до свого дому. |
| 8 فلما رأى الجموع تعجبوا ومجدوا الله الذي اعطى الناس سلطانا مثل هذا | 8 Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям. |
| 9 وفيما يسوع مجتاز من هناك رأى انسانا جالسا عند مكان الجباية اسمه متى. فقال له اتبعني. فقام وتبعه. | 9 Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Іди за мною!» Той устав і пішов слідом за ним. |
| 10 وبينما هو متكئ في البيت اذا عشارون وخطاة كثيرون قد جاءوا واتكأوا مع يسوع وتلاميذه. | 10 Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями. |
| 11 فلما نظر الفريسيون قالوا لتلاميذه لماذا ياكل معلمكم مع العشارين والخطاة. | 11 Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: «Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?» |
| 12 فلما سمع يسوع قال لهم لا يحتاج الاصحاء الى طبيب بل المرضى. | 12 Почувши те, озвався: «Здорові не потребують лікаря, лише хворі. |
| 13 فاذهبوا وتعلّموا ما هو. اني اريد رحمة لا ذبيحة. لاني لم آت لادعو ابرارا بل خطاة الى التوبة | 13 Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних.» |
| 14 حينئذ اتى اليه تلاميذ يوحنا قائلين لماذا نصوم نحن والفريسيون كثيرا واما تلاميذك فلا يصومون. | |
| 15 فقال لهم يسوع هل يستطيع بنو العرس ان ينوحوا ما دام العريس معهم. ولكن ستأتي ايام حين يرفع العريس عنهم فحينئذ يصومون. | 15 Ісус відповів їм: «Чиж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити. |
| 16 ليس احد يجعل رقعة من قطعة جديدة على ثوب عتيق. لان الملء ياخذ من الثوب فيصير الخرق اردأ. | 16 Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша. |
| 17 ولا يجعلون خمرا جديدة في زقاق عتيقة. لئلا تنشقّ الزقاق فالخمر تنصب والزقاق تتلف. بل يجعلون خمرا جديدة في زقاق جديدة فتحفظ جميعا | 17 І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться.» |
| 18 وفيما هو يكلمهم بهذا اذا رئيس قد جاء فسجد له قائلا ان ابنتي الآن ماتت. لكن تعال وضع يدك عليها فتحيا. | 18 Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: «Дочка моя тількищо померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.» |
| 19 فقام يسوع وتبعه هو وتلاميذه. | 19 Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його. |
| 20 واذا امرأة نازفة دم منذ اثنتي عشرة سنة قد جاءت من ورائه ومسّت هدب ثوبه. | 20 І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі. |
| 21 لانها قالت في نفسها ان مسست ثوبه فقط شفيت. | 21 Казала бо сама до себе: «Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю.» |
| 22 فالتفت يسوع وابصرها فقال ثقي يا ابنة. ايمانك قد شفاك فشفيت المرأة من تلك الساعة. | 22 Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: «Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе.» І видужала жінка від тієї ж години. |
| 23 ولما جاء يسوع الى بيت الرئيس ونظر المزمرين والجمع يضجون | 23 А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану, |
| 24 قال لهم تنحوا. فان الصبية لم تمت لكنها نائمة. فضحكوا عليه. | 24 сказав: «Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.» І насміхалися з нього. |
| 25 فلما اخرج الجمع دخل وامسك بيدها. فقامت الصبية. | 25 Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало. |
| 26 فخرج ذلك الخبر الى تلك الارض كلها | 26 Чутка про це розійшлась по всій тій країні. |
| 27 وفيما يسوع مجتاز من هناك تبعه اعميان يصرخان ويقولان ارحمنا يا ابن داود. | 27 І як Ісус відходив звідти, слідом за ним пустилися два сліпці й кричали: «Помилуй нас, сину Давидів!» |
| 28 ولما جاء الى البيت تقدم اليه الاعميان. فقال لهما يسوع أتؤمنان اني اقدر ان افعل هذا. قالا له نعم يا سيد. | 28 І коли він увійшов до хати, сліпці приступили до нього, а він спитав їх: «Чи віруєте, що я можу це зробити?» — «Так, Господи!» — кажуть йому ті. |
| 29 حينئذ لمس اعينهما قائلا بحسب ايمانكما ليكن لكما. | 29 Тоді він доторкнувся до їхніх очей, мовивши: «Нехай вам станеться за вашою вірою!» |
| 30 فانفتحت اعينهما. فانتهرهما يسوع قائلا انظرا لا يعلم احد. | 30 І відкрились їхні очі. Ісус же суворо наказав їм: «Глядіть, щоб ніхто не знав про це.» |
| 31 ولكنهما خرجا واشاعاه في تلك الارض كلها | 31 Та ті, вийшовши, розголосили про нього чутку по всій країні. |
| 32 وفيما هما خارجان اذا انسان اخرس مجنون قدموه اليه. | 32 А як вони виходили, приведено до нього німого, що був біснуватий. |
| 33 فلما اخرج الشيطان تكلم الاخرس. فتعجب الجموع قائلين لم يظهر قط مثل هذا في اسرائيل. | 33 Коли ж він вигнав біса, німий почав говорити, і люди дивувалися, кажучи: «Ніколи щось таке не об’являлося в Ізраїлі!» |
| 34 اما الفريسيون فقالوا برئيس الشياطين يخرج الشياطين | 34 Фарисеї ж говорили: «Він виганяє бісів князем бісівським!» |
| 35 وكان يسوع يطوف المدن كلها والقرى يعلّم في مجامعها. ويكرز ببشارة الملكوت. ويشفي كل مرض وكل ضعف في الشعب. | 35 Ісус обходив усі міста і села, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію царства та вигоюючи всяку хворобу й недугу. |
| 36 ولما رأى الجموع تحنن عليهم اذ كانوا منزعجين ومنطرحين كغنم لا راعي لها. | 36 Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха. |
| 37 حينئذ قال لتلاميذه الحصاد كثير ولكن الفعلة قليلون. | 37 Тоді він каже своїм учням: «Жнива великі, та робітників мало. |
| 38 فاطلبوا من رب الحصاد ان يرسل فعلة الى حصاده | 38 Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива.» |
