2 Kings 17

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 In the twelfth year of Ahaz, king of Judah, Hoshea, son of Elah, began his nine-year reign over Israel in Samaria.	1 На дванадцятому році Ахаза, юдейського царя, став Осія, син Ели, царем над Ізраїлем у Самарії й царював 9 років.
2 He did evil in the sight of the LORD, yet not to the extent of the kings of Israel before him.	2 Він чинив те, що Господеві не довподоби, однак не так, як ізраїльські царі, що були перед ним.
3 Shalmaneser, king of Assyria, advanced against him, and Hoshea became his vassal and paid him tribute.	3 Проти нього виступив Салманассар, асирійський цар, і Осія зробивсь його підданим і платив йому данину.
4 But the king of Assyria found Hoshea guilty of conspiracy for sending envoys to the king of Egypt at Sais, and for failure to pay the annual tribute to his Assyrian overlord.	4 Як же асирійський цар викрив, що Осія був зрадливий, — він послав був послів до Со, єгипетського царя, і не платив асирійському цареві звичайної щорічної данини, — то посадив його зв’язаного в тюрму.
5 For this, the king of Assyria arrested and imprisoned Hoshea; he then occupied the whole land and attacked Samaria, which he besieged for three years.	5 І рушив асирійський цар проти усього краю, наступив на Самарію і держав її в облозі 3 роки.
6 In the ninth year of Hoshea, the king of Assyria took Samaria, and deported the Israelites to Assyria, settling them in Halah, at the Habor, a river of Gozan, and in the cities of the Medes.	6 На дев’ятому році Осії здобув асирійський цар Самарію й одвів Ізраїля в Асирію й оселив їх у Халаху, при Хаворі, річці в Гозані, та по мідянських містах.
7 This came about because the Israelites sinned against the LORD, their God, who had brought them up from the land of Egypt, from under the domination of Pharaoh, king of Egypt, and because they venerated other gods.	7 А сталось так тому, що сини Ізраїля согрішили перед Господом, Богом своїм, що вивів їх з Єгипетської землі, з-під руки фараона, єгипетського царя, і шанували інших богів,
8 They followed the rites of the nations whom the LORD had cleared out of the way of the Israelites (and the kings of Israel whom they set up).	8 і ходили звичаями народів, яких Господь вигнав з-перед синів Ізраїля.
9 They adopted unlawful practices toward the LORD, their God. They built high places in all their settlements, the watchtowers as well as the walled cities.	9 Сини Ізраїля чинили недобрі речі перед Господом, своїм Богом, і зводили собі узвишшя по всіх своїх містах, почавши від вартових башт до міст-твердинь.
10 They set up pillars and sacred poles for themselves on every high hill and under every leafy tree.	10 Вони ставили собі кам’яні стовпи й ашери на кожному високому горбі й під кожним деревом зеленим,
11 There, on all the high places, they burned incense like the nations whom the LORD had sent into exile at their coming. They did evil things that provoked the LORD,	11 і кадили там на всіх узвишшях так, як народи, яких Господь вигнав був перед ними, і чинили погані вчинки, викликаючи гнів Господній.
12 and served idols, although the LORD had told them, "You must not do this."	12 Вони служили бовванам, про яких Господь наказав їм: «Не чиніть цього!»
13 And though the LORD warned Israel and Judah by every prophet and seer, "Give up your evil ways and keep my commandments and statutes, in accordance with the entire law which I enjoined on your fathers and which I sent you by my servants the prophets,"	13 Все ж таки Господь остерігав Ізраїля й Юду через усіх своїх пророків і всіх видючих, кажучи: «Наверніться від ваших лихих доріг та пильнуйте заповіді мої та установи мої, згідно з усім законом, який я заповідав вашим батькам і який послав вам через моїх слуг, пророків.»
14 they did not listen, but were as stiff-necked as their fathers, who had not believed in the LORD, their God.	14 Але вони не слухали, вони були більш тугошиї, ніж батьки їхні, що не вірили Господеві, Богу своєму.
15 They rejected his statutes, the covenant which he had made with their fathers, and the warnings which he had given them. The vanity they pursued, they themselves became: they followed the surrounding nations whom the LORD had commanded them not to imitate.	15 Вони відкинули його установи й його завіт, що він заключив був з їхніми батьками, і перестороги його, якими остерігав їх, і пішли за марнотами та й самі стали марнотою, наслідуючи народи, що були навкруги них, хоч Господь забороняв їм чинити те, що вони чинили.
16 They disregarded all the commandments of the LORD, their God, and made for themselves two molten calves; they also made a sacred pole and worshiped all the host of heaven, and served Baal.	16 Вони покинули всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі вилиті подоби, двох бичків; зробили собі ашери й поклонялися усім військам небесним, і служили Ваалові.
17 They immolated their sons and daughters by fire, practiced fortune-telling and divination, and sold themselves into evil doing in the LORD'S sight, provoking him	17 Вони провадили через вогонь своїх синів та своїх дочок, ворожили й чарували; вони пускались на те, що Господеві не довподоби, викликаючи його гнів.
18 till, in his great anger against Israel, the LORD put them away out of his sight. Only the tribe of Judah was left.	18 І розгнівався Господь вельми на Ізраїля, і відкинув його від свого обличчя. Зосталось тільки коліно Юди.
19 Even the people of Judah, however, did not keep the commandments of the LORD, their God, but followed the rites practiced by Israel.	19 Але й Юда не пильнував заповідей Господа, Бога свого, і пішов звичаями, що завів Ізраїль,
20 So the LORD rejected the whole race of Israel. He afflicted them and delivered them over to plunderers, finally casting them out from before him.	20 і Господь відкинув усіх потомків Ізраїля, покарав їх, видав їх у руки хижакам, і нарешті прогнав їх з-перед себе.
21 When he tore Israel away from the house of David, they made Jeroboam, son of Nebat, king; he drove the Israelites away from the LORD, causing them to commit a great sin.	21 Коли ж ізраїльтяни відлучилися від Давидового дому, і зробили царем Єровоама, сина Навата, Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і ввів їх у тяжкий гріх.
22 The Israelites imitated Jeroboam in all the sins he committed, nor would they desist from them.	22 Сини Ізраїля ходили в усіх гріхах Єровоама, які він чинив; вони не відступали від них,
23 Finally, the LORD put Israel away out of his sight as he had foretold through all his servants, the prophets; and Israel went into exile from their native soil to Assyria, an exile lasting to the present.	23 аж покіль Господь не відкинув Ізраїля від лиця свого, як казав був через своїх слуг, пророків. Він виселив Ізраїля з його землі в Асирію аж по цей день.
24 The king of Assyria brought people from Babylon, Cuthah, Avva, Hamath, and Sepharvaim, and settled them in the cities of Samaria in place of the Israelites. They took possession of Samaria and dwelt in its cities.	24 І привів асирійський цар людей з Вавилону, з Кути, з Авви, з Хамату і з Сефарваїму та й оселив замість синів Ізраїля по самарійських містах; вони зайняли Самарію й жили по її містах.
25 When they first settled there, they did not venerate the LORD, so he sent lions among them that killed some of their number.	25 Але що в перші часи, як почали там жити, вони не шанували Господа, Господь наслав на них левів, що їх роздирали.
26 A report reached the king of Assyria: "The nations whom you deported and settled in the cities of Samaria do not know how to worship the God of the land, and he has sent lions among them that are killing them, since they do not know how to worship the God of the land."	26 І дано знати асирійському цареві: «Ті народи, що ти переслав і осадив по самарійських містах, не знають закону тамтешнього Бога, тому й наслав він на них левів, що їх вигублюють, бо вони не знають закону тамтешнього Бога.»
27 The king of Assyria gave the order, "Send back one of the priests whom I deported, to go there and settle, to teach them how to worship the God of the land."	27 Тоді асирійський цар повелів: «Виправте туди одного із священиків, що ви виселили звідти; нехай піде й живе там та нехай навчить їх закону тамтешнього Бога.»
28 So one of the priests who had been deported from Samaria returned and settled in Bethel, and taught them how to venerate the LORD.	28 От і прийшов один із священиків, що були виселені з Самарії, та осівсь у Бетелі й вчив їх, як їм шанувати Господа.
29 But these peoples began to make their own gods in the various cities in which they were living; in the shrines on the high places which the Samarians had made, each people set up gods.	29 Та, попри те, кожний народ наробив собі власних богів і поставив їх у капищах по узвишшях, що їх звели були самарійці, — кожний народ по містах, де осілись.
30 Thus the Babylonians made Marduk and his consort; the men of Cuth made Nergal; the men of Hamath made Ashima;	30 Люди з Вавилону зробили Суккот-Бенота, люди з Кути зробили Нергала, люди з Хамату зробили Ашіму;
31 the men of Avva made Nibhaz and Tartak; and the men of Sepharvaim immolated their children by fire to their city gods, King Hadad and his consort Anath.	31 аввії зробили Нівхаза й Тартака, сефарвії ж палили своїх дітей у вогні на честь Адрамелеха й Анамелеха, богів сефарвійських.
32 They also venerated the LORD, choosing from their number priests for the high places, who officiated for them in the shrines on the high places.	32 Разом з тим вони почитали Господа й поставили собі з-поміж себе священиків по узвишшях, що й приносили жертви у капищах по узвишшях.
33 But, while venerating the LORD, they served their own gods, following the worship of the nations from among whom they had been deported.	33 Господа вони почитали, але й богам своїм служили звичаєм народів, із-між яких виведено їх.
34 To this day they worship according to their ancient rites. (They did not venerate the LORD nor observe the statutes and regulations, the law and commandments, which the LORD enjoined on the descendants of Jacob, whom he had named Israel.	34 Аж по цей день чинять вони давнім звичаєм. Вони не шанують Господа й не чинять за уставами й за обрядами його, та за законом і за заповіддю, що Господь наказав синам Якова, що йому дав ім’я Ізраїль.
35 When he made a covenant with them, he commanded them: "You must not venerate other gods, nor worship them, nor serve them, nor offer sacrifice to them.	35 Господь уклав був з ними союз і повелів їм: «Не почитайте інших богів, не поклоняйтесь їм, не служіть їм і не жертвуйте їм
36 The LORD, who brought you up from the land of Egypt with great power and outstretched arm: him shall you venerate, him shall you worship, and to him shall you sacrifice.	36 а Господа, що вивів вас з Єгипетської землі великою потугою й простягнутою рукою, — його почитайте. йому поклоняйтесь і йому жертвуйте,
37 You must be careful to observe forever the statutes and regulations, the law and commandment, which he wrote for you, and you must not venerate other gods.	37 й установи та обряди, закон та заповіді, що він написав вам, пильнуйте, щоб виконували їх по всі дні, а інших богів не почитайте.
38 The covenant which I made with you, you must not forget; you must not venerate other gods.	38 Союзу, що я уклав з вами, не забувайте й інших богів не почитайте.
39 But the LORD, your God, you must venerate; it is he who will deliver you from the power of all your enemies."	39 Лише Господа, Бога вашого, почитайте, і він визволить вас із руки всіх ворогів ваших.»
40 They did not listen, however, but continued in their earlier manner.)	40 Та вони не слухали й чинили за давніми своїми звичаями.
41 Thus these nations venerated the LORD, but also served their idols. And their sons and grandsons, to this day, are doing as their fathers did.	41 Отак народи ті почитали Господа й служили також своїм бовванам. Та й діти їхні й діти дітей їхніх чинять так, як їхні батьки чинили, аж по цей день.