| 1 Naamân, chef de l'armée du roi d'Aram, était un homme en grande considération et faveur auprès deson maître, car c'était par lui que Yahvé avait accordé la victoire aux Araméens, mais cet homme était lépreux. | 1 Нааман, начальник війська арамійського царя, був великим чоловіком у свого пана, і поважаний, бо через нього дав був Господь перемогу араміям. Був він чоловік хоробрий, але прокажений. |
| 2 Or les Araméens, sortis en razzia, avaient enlevé du territoire d'Israël une petite fille qui était entréeau service de la femme de Naamân. | 2 Одного разу арамії зробили наскок і забрали з Ізраїльської землі у полон маленьку дівчинку і вона служила в жінки Наамана. |
| 3 Elle dit à sa maîtresse: "Ah! si seulement mon maître s'adressait au prophète de Samarie! Il ledélivrerait de sa lèpre." | 3 І сказала вона своїй пані: «От як би мій пан звернувся до пророка, що в Самарії! Той вигоїв би його від прокази.» |
| 4 Naamân alla informer son seigneur: "Voilà, dit-il, de quelle et quelle manière a parlé la jeune fille quivient du pays d'Israël." | 4 Пішов Нааман до свого пана й оповів йому: Так і так, мовляв, говорить дівчинка, що з Ізраїльської землі. |
| 5 Le roi d'Aram répondit: "Pars donc, je vais envoyer une lettre au roi d'Israël." Naamân partit, prenantavec lui dix talents d'argent, 6.000 sicles d'or et dix habits de fête. | 5 Арамійський цар і каже: «Іди, я пошлю листа до ізраїльського царя.» Вибрався він, узявши з собою 10 талантів срібла, 6 000 шеклів золота й 10 перемін одежі, |
| 6 Il présenta au roi d'Israël la lettre, ainsi conçue: "En même temps que te parvient cette lettre, jet'envoie mon serviteur Naamân, pour que tu le délivres de sa lèpre." | 6 і приніс ізраїльському цареві листа. А в ньому стояло: «Як прийде до тебе цей лист, то знай, що я послав до тебе мого слугу Наамана, щоб ти вигоїв його від прокази.» |
| 7 A la lecture de la lettre, le roi d'Israël déchira ses vêtements et dit: "Suis-je un dieu qui puisse donnerla mort et la vie, pour que celui-là me mande de délivrer quelqu'un de sa lèpre? Pour sûr, rendez-vous biencompte qu'il me cherche querelle!" | 7 Як прочитав ізраїльський цар листа, то роздер на собі одежу й каже: «Хіба я Бог, щоб умертвляти й оживляти, що це він мені присилає вигоїти чоловіка від прокази! Глядіть лишень, він певно шукає тільки зачіпки до мене!» |
| 8 Mais quand Elisée apprit que le roi d'Israël avait déchiré ses vêtements, il fit dire au roi: "Pourquoias-tu déchiré tes vêtements? Qu'il vienne donc vers moi, et il saura qu'il y a un prophète en Israël." | 8 Довідавсь Єлисей, Божий чоловік, що ізраїльський цар роздер на собі одежу, і послав до царя сказати: «Чого ти роздер на собі одежу? Нехай прийде до мене й взнає, що є в Ізраїлі пророк.» |
| 9 Naamân arriva avec son attelage et son char et s'arrêta à la porte de la maison d'Elisée, | 9 От і прибув Нааман із своїми кіньми та колісницею й зупинився коло дверей хати Єлисея. |
| 10 et Elisée envoya un messager lui dire: "Va te baigner sept fois dans le Jourdain, ta chair redeviendranette." | 10 Вислав до нього Єлисей слугу й звелів сказати: «Іди та викупайся сім раз у Йордані, і тіло твоє знову стане чистим.» |
| 11 Naamân, irrité, s'en alla en disant: "Je m'étais dit: Sûrement il sortira et se présentera lui-même, puisil invoquera le nom de Yahvé son Dieu, il agitera la main sur l'endroit malade et délivrera la partie lépreuse. | 11 Розгнівався Нааман і відійшов, кажучи: «Я був певний, що він сам до мене вийде, стане передо мною, призове ім’я Господа, Бога свого, помахає рукою над хворим місцем і вигоїть проказу. |
| 12 Est-ce que les fleuves de Damas, l'Abana et le Parpar, ne valent pas mieux que toutes les eauxd'Israël? Ne pourrais-je pas m'y baigner pour être purifié?" Il tourna bride et partit en colère. | 12 Хіба дамаські ріки, Авана та Фарфар, не ліпші, ніж усі ізраїльські води? Хіба ж не можна було б викупатись у них і стати чистим?» І, обернувшись, пішов геть у гніві. |
| 13 Mais ses serviteurs s'approchèrent et s'adressèrent à lui en ces termes: "Mon père! Si le prophètet'avait prescrit quelque chose de difficile, ne l'aurais-tu pas fait? Combien plus, lorsqu'il te dit: "Baigne-toi et tuseras purifié." | 13 Слуги ж його приступили до нього й заговорили до нього так: «Коли б тобі, батеньку, пророк наказав зробити щось важке, хіба ти не зробив би? Оскільки ж більш, коли він тобі сказав: Викупайся, і будеш чистий.» |
| 14 Il descendit donc et se plongea sept fois dans le Jourdain, selon la parole d'Elisée: sa chair redevintnette comme la chair d'un petit enfant. | 14 Пішов він, поринув сім разів у Йордані, за словом Божого чоловіка, і тіло його знову стало, мов у малого хлопця, і він став чистий. |
| 15 Il revint chez Elisée avec toute son escorte, il entra, se présenta devant lui et dit: "Oui, je saisdésormais qu'il n'y a pas de Dieu par toute la terre sauf en Israël! Maintenant, accepte, je te prie, un présent deton serviteur." | 15 І повернувся він з усім своїм почетом до Божого чоловіка, а прибувши, став перед ним та й каже: «Тепер я зрозумів, що нема Бога на всій землі, тільки в Ізраїлі. Тож прийми гостинець від свого слуги.» |
| 16 Mais Elisée répondit: "Aussi vrai qu'est vivant Yahvé que je sers, je n'accepterai rien." Naamân lepressa d'accepter, mais il refusa. | 16 Єлисей же каже: «Так певно, як живе Господь, в якого я стою на службі: не прийму нічого.» І хоч як той наполягав, він не хотів брати. |
| 17 Alors Naamân dit: "Puisque c'est non, permets qu'on donne à ton serviteur de quoi charger de terredeux mulets, car ton serviteur n'offrira plus ni holocauste ni sacrifice à d'autres dieux qu'à Yahvé. | 17 Тоді Нааман сказав: «Коли не хочеш, то дозволь, нехай мені, слузі твоєму, дадуть землі, скільки можуть повезти 2 мули, бо твій слуга не приноситиме більш ні всепалення, ні жертви іншим богам, крім Господа. |
| 18 Seulement, que Yahvé pardonne ceci à ton serviteur: quand mon maître va au temple de Rimmônpour y adorer, il s'appuie sur mon bras et je me prosterne dans le temple de Rimmôn en même temps qu'il le fait;veuille Yahvé pardonner cette action à son serviteur!" | 18 Одне тільки нехай Господь простить твоєму слузі: коли мій пан піде в храм Ріммона, щоб там поклонятися, і обіпреться при тому на мою руку, так що з ним і я припаду до землі в храмі Ріммона, як він припадатиме там до землі, нехай Господь простить це твоєму слузі.» |
| 19 Elisée lui répondit: "Va en paix", et Naamân s'éloigna un bout de chemin. | 19 Єлисей сказав йому: «Іди в мирі!» І той відійшов від нього, (і пройшов) добрий шматок дороги. |
| 20 Géhazi, le serviteur d'Elisée, se dit: "Mon maître a ménagé Naamân, cet Araméen, en n'acceptantpas de lui ce qu'il avait offert. Aussi vrai que Yahvé est vivant, je cours après lui et j'en obtiendrai quelquechose." | 20 Аж ось Гехазі, слуга Єлисея, Божого чоловіка, подумав собі: «Мій пан пощадив цього арамія Наамана й не прийняв того, що він привіз. Так певно, як живе Господь, я побіжу за ним і візьму щонебудь від нього.» |
| 21 Et Géhazi se lança à la poursuite de Naamân. Lorsque Naamân le vit courir derrière lui, il sauta deson char à sa rencontre et demanda: "Cela va-t-il bien?" | 21 І побіг Гехазі навздогін за Нааманом. Побачив Нааман, що він біжить, скочив йому назустріч із колісниці та й питає: «Чи все гаразд?» |
| 22 Il répondit: "Bien. Mon maître m'a envoyé te dire: A l'instant m'arrivent deux jeunes gens de lamontagne d'Ephraïm, des frères prophètes. Donne pour eux, je te prie, un talent d'argent et deux habits de fête." | 22 Той відповів: «Усе. Послав мене мій пан тобі сказати: Саме оце тепер прийшли до мене з Ефраїм-гори два хлопці з пророчих учнів. Тож дай для них, будь ласка, один талант срібла та дві переміни одежі.» |
| 23 Naamân dit: "Veuille accepter deux talents", et il insista; il lia les deux talents d'argent dans deuxsacs, avec les deux habits de fête, et les remit à deux de ses serviteurs qui les portèrent devant Géhazi. | 23 А Нааман сказав: «Зроби мені ласку: візьми 2 таланти.» Та й упросив його й зав’язав 2 таланти срібла у 2 мішки, і 2 переміни одежі, та й віддав те двом своїм слугам, і ті понесли поперед нього. |
| 24 Quand il arriva à l'Ophel, il les prit de leurs mains et les déposa dans la maison; puis il congédia leshommes, qui s'en allèrent. | 24 Дійшов Гехазі до горба, взяв усе від них, склав у себе в хаті й відпустив людей, і ті пішли. |
| 25 Quant à lui, il vint se tenir près de son maître. Elisée lui demanda: "D'où viens-tu, Géhazi?" Ilrépondit: "Ton serviteur n'est allé nulle part." | 25 Як же він увійшов і став перед своїм паном, Єлисей спитав: «Звідки, Гехазі?» А той: «Твій слуга не виходив нікуди.» |
| 26 Mais Elisée lui dit: "Mon coeur n'était-il pas présent lorsque quelqu'un a quitté son char à tarencontre? Maintenant tu as reçu l'argent, et tu peux acheter avec cela jardins, oliviers et vignes, petit et grosbétail, serviteurs et servantes. | 26 А Єлисей сказав йому: «Хіба мій дух не був при тому, коли той чоловік зійшов із своєї колісниці тобі назустріч? Оце ти забрав гроші: візьми також городи, оливні сади, виноградники, овець, волів, слуг і слугинь; |
| 27 Mais la lèpre de Naamân s'attachera à toi et à ta postérité pour toujours." Et Géhazi s'éloigna de luiblanc de lèpre comme la neige. | 27 але й проказа Наамана вчепиться до тебе й до твоїх потомків назавжди.» І вийшов той від нього білий, як сніг, від прокази. |
