Santiago 1

BIBLIA	Біблія
1 Santiago, siervo de Dios y del Señor Jesucristo, saluda a las doce tribus de la Dispersión.	1 Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні, привіт!
2 Considerad como un gran gozo, hermanos míos, el estar rodeados por toda clase de pruebas,	2 Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам.
3 sabiendo que la calidad probada de vuestra fe produce la paciencia en el sufrimiento;	3 Ви знаєте, що іспит вашої віри виробляє витривалість,
4 pero la paciencia ha de ir acompañada de obras perfectas para que seáis perfectos e íntegros sin que dejéis nada que desear.	4 за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні й щоб нічого вам не бракувало.
5 Si alguno de vosotros está a falta de sabiduría, que la pida a Dios, que da a todos generosamente y sin echarlo en cara, y se la dará.	5 Коли ж комусь із вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє, і вона йому дасться.
6 Pero que la pida con fe, sin vacilar; porque el que vacila es semejante al oleaje del mar, movido por el viento y llevado de una a otra parte.	6 Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, що її здіймає і коливає на всі боки вітер.
7 Que no piense recibir cosa alguna del Señor un hombre como éste,	7 Така людина нехай собі не уявляє, що прийме щось від Господа; —
8 un hombre irresoluto e inconstante en todos sus caminos.	8 людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх дорогах.
9 El hermano de condición humilde gloríese en su exaltación;	9 Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням,
10 y el rico, en su humillación, porque pasará como flor de hierba:	10 а багатий — пониженням своїм, бо й він промине так, мов цвіт трави.
11 sale el sol con fuerza y seca la hierba y su flor cae y se pierde su hermosa apariencia; así también el rico se marchitará en sus caminos.	11 Зійшло бо пекуче сонце й траву висушило, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів’яне.
12 ¡Feliz el hombre que soporta la prueba! Superada la prueba, recibirá la corona de la vida que ha prometido el Señor a los que le aman.	12 Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, які його люблять.
13 Ninguno, cuando sea probado, diga: «Es Dios quien me prueba»; porque Dios ni es probado por el mal ni prueba a nadie.	13 Ніхто спокушуваний нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний злом, і сам він не спокушає нікого;
14 Sino que cada uno es probado por su propia concupiscencia que le arrastra y le seduce.	14 кожний спокушається своєю власною пожадливістю, яка його притягає і зводить.
15 Después la concupiscencia, cuando ha concebido, da a luz el pecado; y el pecado, una vez consumado, engendra la muerte.	15 А потім пожадливість, завагітнівши, породжує гріх; гріх же, здійснений, — породжує смерть.
16 No os engañéis, hermanos míos queridos:	16 Не вводьте, мої любі брати, самих себе в оману.
17 toda dádiva buena y todo don perfecto viene de lo alto, desciende del Padre de las luces, en quien no hay cambio ni sombra de rotación.	17 Всяке добре даяння й усякий досконалий дар згори сходить від Отця світла, в якого нема ані зміни, ані тіні переміни.
18 Nos engendró por su propia voluntad, con Palabra de verdad, para que fuésemos como las primicias de sus criaturas.	18 Він забажав нас породити словом правди, щоб ми були немов первістками його створінь.
19 Tenedlo presente, hermanos míos queridos: Que cada uno sea diligente para escuchar y tardo para hablar, tardo para la ira.	19 Знайте, мої улюблені брати: хай кожен буде скорий до слухання, повільний до говорення, непоквапний до гніву,
20 Porque la ira del hombre no obra la justicia de Dios.	20 бо гнів людини не чинить справедливости Божої.
21 Por eso, desechad toda inmundicia y abundancia de mal y recibid con docilidad la Palabra sembrada en vosotros, que es capaz de salvar vuestras almas.	21 Тому, відкинувши всякий бруд та останок злоби, прийміть з покірністю посаджене слово, що може спасти ваші душі.
22 Poned por obra la Palabra y no os contentéis sólo con oírla, engañándoos a vosotros mismos.	22 Будьте виконавцями слова, а не лише слухачами, самі себе обманюючи.
23 Porque si alguno se contenta con oír la Palabra sin ponerla por obra, ése se parece al que contempla su imagen en un espejo:	23 Бо хто лише слухає слово, але його не чинить, той подібний до чоловіка, що розглядає у дзеркалі обличчя, яке має від природи:
24 se contempla, pero, en yéndose, se olvida de cómo es.	24 ледве поглянув на самого себе, відійшов і зараз же забув, який він.
25 En cambio el que considera atentamente la Ley perfecta de la libertad y se mantiene firme, no como oyente olvidadizo sino como cumplidor de ella, ése, practicándola, será feliz.	25 Хто ж пильно заглядає в досконалий закон свободи й у ньому перебуває, — не як слухач-забудько, а як виконавець діла, — той щасливий у ділі своїм.
26 Si alguno se cree religioso, pero no pone freno a su lengua, sino que engaña a su propio corazón, su religión es vana.	26 Коли хтось уявляє собі, що він побожний, а не стримує язика, лиш обманює своє серце, побожність того марна.
27 La religión pura e intachable ante Dios Padre es ésta: visitar a los huérfanos y a las viudas en su tribulación y conservarse incontaminado del mundo.	27 Чиста побожність і безплямна перед Богом і Отцем ось у чому полягає: відвідувати сиріт та вдовиць у їхнім горі і чистим берегти себе від світу.