| 1 وفي اول الاسبوع جاءت مريم المجدلية الى القبر باكرا والظلام باق فنظرت الحجر مرفوعا عن القبر. | 1 Першого дня тижня Марія Магдалина прийшла до гробниці ранесенько, як ще не розвиднілось, аж бачить — камінь відкочено від гробниці. |
| 2 فركضت وجاءت الى سمعان بطرس والى التلميذ الآخر الذي كان يسوع يحبه وقالت لهما اخذوا السيد من القبر ولسنا نعلم اين وضعوه. | 2 Отож біжить вона, прибігає до Симона Петра й до іншого учня, якого Ісус любив, та й каже їм: «Забрали Господа з гробниці й не знаємо, де покладено його!» |
| 3 فخرج بطرس والتلميذ الآخر وأتيا الى القبر. | 3 Пішов Петро з отим іншим учнем, і приходять до гробниці. |
| 4 وكان الاثنان يركضان معا. فسبق التلميذ الآخر بطرس وجاء اولا الى القبر | 4 Бігли вони обидва разом, та той інший учень біг швидше за Петра, тим і прибув до гробниці першим; |
| 5 وانحنى فنظر الاكفان موضوعة ولكنه لم يدخل. | 5 нахилившися, бачить — лежить полотнище. Однак, не ввійшов. |
| 6 ثم جاء سمعان بطرس يتبعه ودخل القبر ونظر الاكفان موضوعة | 6 Приходить тоді слідом за ним Симон Петро і, ввійшовши до гробниці, бачить, що полотнище лежить, |
| 7 والمنديل الذي كان على راسه ليس موضوعا مع الاكفان بل ملفوفا في موضع وحده. | 7 а й хустка, яка в нього на голові була: лежала ж вона не з полотнищем, а, згорнена збоку, на іншому місці. |
| 8 فحينئذ دخل ايضا التلميذ الآخر الذي جاء اولا الى القبر ورأى فآمن. | 8 Тоді ввійшов і той інший учень, який першим був прийшов до гробниці, — і побачив, і увірував. |
| 9 لانهم لم يكونوا بعد يعرفون الكتاب انه ينبغي ان يقوم من الاموات. | 9 Вони бо ще не знали Писання, за яким мав він з мертвих воскреснути. |
| 10 فمضى التلميذان ايضا الى موضعهما | 10 Тож повернулись учні знов до себе. |
| 11 اما مريم فكانت واقفة عند القبر خارجا تبكي. وفيما هي تبكي انحنت الى القبر | 11 Марія ж стояла надворі перед гробницею і плакала. А плачучи, нахилилась вона до гробу, |
| 12 فنظرت ملاكين بثياب بيض جالسين واحدا عند الراس والآخر عند الرجلين حيث كان جسد يسوع موضوعا. | 12 і бачить двох ангелів: у білім вони, сидять — один у головах, другий у ногах, де лежало було тіло Ісусове. |
| 13 فقالا لها يا امرأة لماذا تبكين. قالت لهما انهم اخذوا سيدي ولست اعلم اين وضعوه. | 13 І кажуть вони їй: «Жінко, чого плачеш?» — «Узяли мого Господа, — відвічає їм вона, — і не відаю, де покладено його.» |
| 14 ولما قالت هذا التفتت الى الوراء فنظرت يسوع واقفا ولم تعلم انه يسوع. | 14 Сказавши це, обернулась і бачить: Ісус там стоїть! Та не знала вона, що то Ісус. |
| 15 قال لها يسوع يا امرأة لماذا تبكين. من تطلبين. فظنت تلك انه البستاني فقالت له يا سيد ان كنت انت قد حملته فقل لي اين وضعته وانا آخذه. | 15 І каже їй Ісус: «Жінко, чого ж ти плачеш, кого шукаєш?» Гадавши ж вона, що це садівник, говорить йому: «Пане, коли ти забрав його, то повідай мені, куди ти його поклав, — а я заберу його.» |
| 16 قال لها يسوع يا مريم. فالتفتت تلك وقالت له ربوني الذي تفسيره يا معلّم. | 16 Мовить до неї Ісус: «Маріє!» А та обернулась та до нього по-єврейському: «Раввуні!» — що у перекладі означає: «Учителю!» |
| 17 قال لها يسوع لا تلمسيني لاني لم اصعد بعد الى ابي. ولكن اذهبي الى اخوتي وقولي لهم اني اصعد الى ابي وابيكم والهي والهكم. | 17 А Ісус їй каже: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого, але йди до моїх братів і повідай їм: Іду я до Отця мого й Отця вашого, до Бога мого й Бога вашого.» |
| 18 فجاءت مريم المجدلية واخبرت التلاميذ انها رأت الرب وانه قال لها هذا | 18 І пішла Марія, щоб звістити учням: «Бачила я Господа», — та й що він це їй повідав. |
| 19 ولما كانت عشية ذلك اليوم وهو اول الاسبوع وكانت الابواب مغلقة حيث كان التلاميذ مجتمعين لسبب الخوف من اليهود جاء يسوع ووقف في الوسط وقال لهم سلام لكم. | 19 А як звечоріло, того самого дня, першого в тижні, — а двері ж були замкнені там, де перебували учні: страхались бо юдеїв, — увіходить Ісус, став посередині та й каже їм: «Мир вам!» |
| 20 ولما قال هذا أراهم يديه وجنبه. ففرح التلاميذ اذ رأوا الرب. | 20 Це промовивши, показав їм руки й бік. І врадувались учні, побачивши Господа. |
| 21 فقال لهم يسوع ايضا سلام لكم. كما ارسلني الآب ارسلكم انا. | 21 І ще раз Ісус їм каже: «Мир вам!» Як мене послав Отець, так я посилаю вас.» |
| 22 ولما قال هذا نفخ وقال لهم اقبلوا الروح القدس. | 22 Це промовивши, дихнув на них і каже їм: «Прийміть Духа Святого! |
| 23 من غفرتم خطاياه تغفر له. ومن امسكتم خطاياه أمسكت | 23 Кому відпустите гріхи — відпустяться їм, кому ж затримаєте — затримаються.» |
| 24 اما توما احد الاثني عشر الذي يقال له التوأم فلم يكن معهم حين جاء يسوع. | 24 Тома ж, один з дванадцятьох, на прізвисько Близнюк, не був з ними, коли то прийшов був Ісус. |
| 25 فقال له التلاميذ الآخرون قد رأينا الرب. فقال لهم ان لم أبصر في يديه اثر المسامير واضع اصبعي في اثر المسامير واضع يدي في جنبه لا أؤمن | 25 Тож повідали йому інші учні: «Ми Господа бачили.» Та він відрік: «Якщо не побачу на його руках знаків від цвяхів і не вкладу свого пальця у місце, де були цвяхи, а й руки моєї не вкладу в бік його, — не повірю!» |
| 26 وبعد ثمانية ايام كان تلاميذه ايضا داخلا وتوما معهم. فجاء يسوع والابواب مغلقة ووقف في الوسط وقال سلام لكم. | 26 По вісьмох днях знову були вдома його учні, а й Тома з ними. І ввіходить Ісус, — а двері були замкнені! — стає посередині та й каже: «Мир вам!» |
| 27 ثم قال لتوما هات اصبعك الى هنا وابصر يديّ وهات يدك وضعها في جنبي ولا تكن غير مؤمن بل مؤمنا. | 27 А тоді промовляє до Томи: «Подай сюди твій палець і глянь на мої руки. І руку твою простягни і вклади її у бік мій. Та й не будь невіруючий, — а віруючий!» |
| 28 اجاب توما وقال له ربي والهي. | 28 І відказав Тома, мовивши до нього: «Господь мій і Бог мій!» |
| 29 قال له يسوع لانك رأيتني يا توما آمنت. طوبى للذين آمنوا ولم يروا | 29 І каже йому Ісус: «Побачив мене, то й віруєш. Щасливі ті, які, не бачивши, увірували!» |
| 30 وآيات أخر كثيرة صنع يسوع قدام تلاميذه لم تكتب في هذا الكتاب. | 30 Ще й інші численні чудеса, що їх не списано у цій книзі, вчинив Ісус на очу своїх учнів. |
| 31 واما هذه فقد كتبت لتؤمنوا ان يسوع هو المسيح ابن الله ولكي تكون لكم اذا آمنتم حياة باسمه | 31 А ції — списано, щоб увірували ви, що Ісус — Христос, Син Божий, а вірувавши, — щоб мали життя в його ім’я. |
