| 1 فاجاب ايوب وقال | 1 Заговорив Іов і мовив: |
| 2 كيف اعنت من لا قوة له وخلصت ذراعا لا عزّ لها. | 2 «Ой, як ти допоміг тому, що без сили, | підтримав слабу руку! |
| 3 كيف اشرت على من لا حكمة له واظهرت الفهم بكثرة. | 3 Що ж то за раду ти дав тому, хто мудрости не має, | й що за велику виявив ти обачність! |
| 4 لمن اعلنت اقوالا ونسمة من خرجت منك | 4 Кому ти говорив оту промову? | І чий дух вийшов із тебе? |
| 5 الأخيلة ترتعد من تحت المياه وسكانها. | 5 Тіні померлих трясуться під землею; | води й усе, що в них живе, боїться. |
| 6 الهاوية عريانة قدامه والهلاك ليس له غطاء. | 6 Голий перед ним Шеол, | і Аваддон — відкритий! |
| 7 يمد الشمال على الخلاء ويعلّق الارض على لا شيء. | 7 Він розіп’яв над порожнечею північ, | він на нічому повісив землю. |
| 8 يصرّ المياه في سحبه فلا يتمزق الغيم تحتها. | 8 Він замикає води у своїх хмарах, | і оболок не розсідається під ними. |
| 9 يحجب وجه كرسيه باسطا عليه سحابه. | |
| 10 رسم حدّا على وجه المياه عند اتصال النور بالظلمة. | 10 Він накреслив круг над водами | аж до межі між світлом та темнотою. |
| 11 اعمدة السموات ترتعد وترتاع من زجره. | 11 Стовпи небес трясуться, | і остовпілі лякаються його погрози. |
| 12 بقوته يزعج البحر وبفهمه يسحق رهب. | 12 Силою своєю він утихомирив море, | і своїм розумом розбив Рагава. |
| 13 بنفخته السموات مسفرة ويداه ابدأتا الحية الهاربة. | 13 Дух його прояснив небо, | рука його прошила в’юнкого змія. |
| 14 ها هذه اطراف طرقه وما اخفض الكلام الذي نسمعه منه. واما رعد جبروته فمن يفهم | 14 Усе ж це — зверхній вигляд його діл, | а ми лиш чуємо слабкий їх відгомін! | А хто ж би зміг збагнути силу його грому?» |
