Acts of the Apostles 13

NEW JERUSALEM	Біблія
1 In the church at Antioch the following were prophets and teachers: Barnabas, Simeon cal ed Niger, and Lucius of Cyrene, Manaen, who had been brought up with Herod the tetrarch, and Saul.	1 Були ж в Антіохії, у Церкві, що там була, пророки й учителі як ось: Варнава, Симон, прозваний Ніґер, Лукій Киренейський, Манаен, вихований з Іродом тетрархом, і Савло.
2 One day while they were offering worship to the Lord and keeping a fast, the Holy Spirit said, 'I wantBarnabas and Saul set apart for the work to which I have cal ed them.'	2 Якось одного разу, коли вони служили Господеві й постили, Дух Святий промовив: «Відлучіть мені Варнаву і Савла на діло, до якого я їх покликав.»
3 So it was that after fasting and prayer they laid their hands on them and sent them off.	3 Тоді вони, попостивши й помолившися, поклали на них руки і відпустили.
4 So these two, sent on their mission by the Holy Spirit, went down to Seleucia and from there set sail forCyprus.	4 Ті ж, вислані Святим Духом, прибули в Селевкію, а звідти відпливли до Кіпру.
5 They landed at Salamis and proclaimed the word of God in the synagogues of the Jews; John acted astheir assistant.	5 Прибувши в Саламіну, почали звіщати слово Боже в юдейських синагогах. Помічником же був при них Йоан.
6 They travel ed the whole length of the island, and at Paphos they came in contact with a Jewishmagician and false prophet cal ed Bar-Jesus.	6 Пройшовши увесь острів аж до Пафосу, знайшли одного чоловіка, ворожбита, ложного юдейського пророка, на ім’я Вар-Ісус,
7 He was one of the attendants of the proconsul Sergius Paulus, who was an extremely intelligent man.The proconsul summoned Barnabas and Saul and asked to hear the word of God,	7 який був з проконсулом Сергієм Павлом, розумною людиною. Цей, покликавши Варнаву і Савла, хотів почути слово Боже.
8 but Elymas the magician (this is what his name means in Greek) tried to stop them so as to prevent theproconsul's conversion to the faith.	8 Але Елімас, ворожбит — так бо перекладається його ім’я — виступив проти них, і намагався проконсула від віри відвернути.
9 Then Saul, whose other name is Paul, filled with the Holy Spirit, looked at him intently	9 Тоді Савло, він же й Павло, повний Святого Духа, глянув на нього пильно
10 and said, 'You utter fraud, you impostor, you son of the devil, you enemy of al uprightness, will younot stop twisting the straightforward ways of the Lord?	10 і мовив: «О повний всякого підступу і всякого лукавства, сину диявола, вороже всякої правди! Чи ж не перестанеш перекручувати прості дороги Господні?
11 Now watch how the hand of the Lord wil strike you: you wil be blind, and for a time you wil not seethe sun.' That instant, everything went misty and dark for him, and he groped about to find someone to lead himby the hand.	11 Оце тепер на тобі рука Господня: ти станеш сліпим і дочасу не бачитимеш сонця.» І зараз же впала на нього темрява й морок, і він, обертаючися на всі боки, шукав, хто б його повів за руку.
12 The proconsul, who had watched everything, became a believer, being much struck by what he hadlearnt about the Lord.	12 Тоді проконсул, бачивши, що сталося, увірував, вельми здивований наукою Господньою.
13 Paul and his companions went by sea from Paphos to Perga in Pamphylia where John left them to goback to Jerusalem.	13 А з Пафосу ті, що були з Павлом, пустилися на море й прибули в Пергу Памфілійську, але Йоан, відлучившися від них, повернувся в Єрусалим.
14 The others carried on from Perga til they reached Antioch in Pisidia. Here they went to synagogue onthe Sabbath and took their seats.	14 Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську і дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали.
15 After the passages from the Law and the Prophets had been read, the presidents of the synagoguesent them a message, 'Brothers, if you would like to address some words of encouragement to the congregation,please do so.'	15 А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте.»
16 Paul stood up, raised his hand for silence and began to speak: 'Men of Israel, and fearers of God,listen!	16 Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив: «Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте!
17 The God of our nation Israel chose our ancestors and made our people great when they were living inEgypt, a land not their own; then by divine power he led them out	17 Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї.
18 and for about forty years took care of them in the desert.	18 І сорок років годував у пустині;
19 When he had destroyed seven nations in Canaan, he put them in possession of their land	19 вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю,
20 for about four hundred and fifty years. After this he gave them judges, down to the prophet Samuel.	20 майже по чотириста п’ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла.
21 Then they demanded a king, and God gave them Saul son of Kish, a man of the tribe of Benjamin.After forty years,	21 Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років.
22 he deposed him and raised up David to be king, whom he attested in these words, "I have foundDavid son of Jesse, a man after my own heart, who wil perform my entire wil ."	22 Та (Бог), відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка мені до серця, що виконає всю мою волю.
23 To keep his promise, God has raised up for Israel one of David's descendants, Jesus, as Saviour,	23 З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса,
24 whose coming was heralded by John when he proclaimed a baptism of repentance for the wholepeople of Israel.	24 під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому ізраїльському народові хрищення покаяння.
25 Before John ended his course he said, "I am not the one you imagine me to be; there is someonecoming after me whose sandal I am not fit to undo."	25 Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв’язати.
26 'My brothers, sons of Abraham's race, and al you godfearers, this message of salvation is meant foryou.	26 Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане оте слово спасіння.
27 fulfil theprophecies read on every Sabbath.	27 Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали його, а засудивши його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи.
28 Though they found nothing to justify his execution, they condemned him and asked Pilate to have himput to death.	28 І хоча й не знайшли ніякої смертельної вини на ньому, вимагали у Пилата вбити його.
29 When they had carried out everything that scripture foretells about him they took him down from thetree and buried him in a tomb.	29 А коли виконали все, що було про нього написане, знявши його з хреста, поклали до гробу.
30 But God raised him from the dead,	30 Та Бог воскресив його з мертвих,
31 and for many days he appeared to those who had accompanied him from Galilee to Jerusalem: and itis these same companions of his who are now his witnesses before our people.	31 і він багато днів являвся тим, що прийшли з ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер свідками його перед народом.
32 'We have come here to tel you the good news that the promise made to our ancestors has comeabout.	32 І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була зроблена батькам нашим.
33 God has fulfil ed it to their children by raising Jesus from the dead. As scripture says in the psalms: You are my son: today I have fathered you.	33 Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса, як написано у другому псалмі: Ти — мій син; я сьогодні зродив тебе. —
34 The fact that God raised him from the dead, never to return to corruption, is no more than what hehad declared: To you I shal give the holy things promised to David which can be relied upon.	34 А що він воскресив його з мертвих, так що він більш не повернеться у зітління, то (Бог) так промовив: Я дам вам святощі Давида, речі певні. —
35 This is also why it says in another text: You wil not al ow your Holy One to see corruption.	35 Ось чому то в іншому місці він каже: Ти не даси твоєму Святому побачити зітління. —
36 Now when David in his own time had served God's purposes he died; he was buried with hisancestors and has certainly seen corruption.	36 Давид же, служивши свого часу волі Божій, помер і був прилучений до своїх предків, і зітління бачив.
37 The one whom God has raised up, however, has not seen corruption.	37 Той же, що його Бог воскресив, не бачив зітління.
38 'My brothers, I want you to realise that it is through him that forgiveness of sins is being proclaimed toyou. Through him justification from al sins from which the Law of Moses was unable to justify	38 Нехай, отже, вам, мужі брати, буде відомо, що ним звіщається вам прощення гріхів, і від усього, в чому ви не могли виправдатися законом Мойсея,
39 is being offered to every believer.	39 ним кожний віруючий виправдується.
40 'So be careful -- or what the prophets say wil happen to you.	40 Уважайте ж, щоб з вами не сталося те, що сказано в пророків:
41 Cast your eyes around you, mockers; be amazed, and perish! For I am doing something in your owndays that you would never believe if you were told of it.'	41 Глядіть, презирливі, дивуйтеся і щезніть, бо діло я зроблю за ваших днів, якому не повірите, коли хтось розповість вам.»
42 As they left they were urged to continue this preaching the fol owing Sabbath.	42 Якже вони виходили, їх запросили, щоб вони й наступної суботи говорили їм про те саме.
43 When the meeting broke up many Jews and devout converts fol owed Paul and Barnabas, and in theirtalks with them Paul and Barnabas urged them to remain faithful to the grace God had given them.	43 А коли збори розійшлися, чимало юдеїв і побожних прозелітів пішли слідом за Павлом та за Варнавою, які в розмові з ними їх умовляли, щоб перебували в благодаті Божій.
44 The next Sabbath almost the whole town assembled to hear the word of God.	44 Наступної суботи зібралося майже все місто слухати слово Боже.
45 When they saw the crowds, the Jews, fil ed with jealousy, used blasphemies to contradict everythingPaul said.	45 Побачивши той натовп, юдеї сповнилися заздрощів і перечили словам Павла, і хулили.
46 Then Paul and Barnabas spoke out fearlessly. 'We had to proclaim the word of God to you first, butsince you have rejected it, since you do not think yourselves worthy of eternal life, here and now we turn to thegentiles.	46 Тоді Павло й Варнава, набравшися сміливости, сказали: «Для вас треба було наперед промовляти слово Боже; та коли ви його відкидаєте від себе й уважаєте себе негідними вічного життя, ось ми звернемося до поган.
47 For this is what the Lord commanded us to do when he said: I have made you a light to the nations,so that my salvation may reach the remotest parts of the earth.'	47 Так бо звелів Господь нам: Я тебе поставив світлом поганам, щоб ти був спасінням аж до кінців землі.»
48 It made the gentiles very happy to hear this and they gave thanks to the Lord for his message; all whowere destined for eternal life became believers.	48 Чуючи це погани, зраділи і прославляли слово Господнє, та й увірували усі ті, що були призначені до вічного життя.
49 Thus the word of the Lord spread through the whole countryside.	49 І ширилося слово Господнє по всій країні.
50 But the Jews worked on some of the devout women of the upper classes and the leading men of thecity; they stirred up a persecution against Paul and Barnabas and expel ed them from their territory.	50 Але юдеї підбурили побожних і визначних жінок і перших у місті, і ці вчинили гоніння на Павла і на Варнаву та й прогнали їх із землі своєї.
51 So they shook the dust from their feet in protest against them and went off to Iconium; but theconverts were filled with joy and the Holy Spirit.	51 Вони ж, обтрясши на них порох з ніг у себе, пішли в Іконію;
	52 учні ж сповнювалися радощами і Святим Духом.