Sirach 18

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 He that liveth for ever created all things together. God only shall be justified, and he remaineth an invincible king for ever.	1 Той, що вічно живе, усе разом створив.
2 Who is able to declare his works?	2 Лиш один Господь справедливим буде визнаний, і іншого немає крім нього.
3 For who shall search out his glorious acts?	3 Той, хто світом керує рухом руки своєї і все підкорює волі своїй, він — володар усього в могутності власній, він — розрізняє святе від несвятого.
4 And who shall shew forth the power of his majesty? or who shall be able to declare his mercy?	4 Він нікого не вповноважив про свої діла розповідати, — та й хто б був спроможний велич його дослідити?
5 Nothing may be taken away, nor added, neither is it possible to find out the glorious works of God:	5 Хто міг би обчислити могутність його величі, хто міг би й розповісти про його милосердя?
6 When a man hath done, then shall he begin: and when he leaveth off, he shall be at a loss.	6 Нічого не можна ні відняти, ні додати, — неможливо дослідити чудеса Господні.
7 What is man, and what is his grace? and what is his good, or what is his evil?	7 Коли людина закінчує, тоді знову починає, а коли вона перестає — тоді й зніяковіє!
8 The number of the days of men at the most are a hundred years: as a drop of water of the sea are they esteemed: and as a pebble of the sand, so are a few years compared to eternity.	8 Що таке людина? Яка користь із неї? В чому добро її і в чому її зло?
9 Therefore God is patient in them, and poureth forth his mercy upon them.	9 Число днів людини? Найбільше сто років.
10 He hath seen the presumption of their heart that it is wicked, and hath known their end that it is evil.	10 Крапля води морської чи зеренце піску — ось так мало років під час цього віку.
11 Therefore bath he filled up his mercy in their favour, and hath shewn them the way of justice.	11 Тому саме Господь і довготерпеливий з ними, а й ізлив на них своє милосердя.
12 The compassion of man is toward his neighbour: but the mercy of God is upon all flesh.	12 Він бачить і знає, що кончина їх жалюгідна, — тим то й помножив своє прощення.
13 He hath mercy, and teacheth, and correcteth, as a shepherd doth his hock.	13 Милість людини — до її ближнього, а Божа милість — до всякого тіла: він докоряє, виховує, навчає і навертає, як пастух своє стадо.
14 He hath mercy on him that receiveth the discipline of mercy, and that maketh haste in his judgments.	14 Він милує тих, що його повчання приймають і пильно виконують його постанови.
15 My son, in thy good deeds, make no complaint, and when thou givest any thing, add not grief by an evil word.	15 Сину, добро чинивши, не до давай докору, ані прикрого слова до кожного подаяння.
16 Shall not the dew assuage the heat? so also the good word is better than the gift.	16 Ось так, як роса поменшує спеку, так і слово добре — ще краще, ніж дарунок.
17 Lo, is not a word better than a gift? but both are with a justified man.	17 Чи не бачиш, що слово — над добрий дарунок? Але й те, і те — в благодатного мужа.
18 A fool will upbraid bitterly: and a gift of one ill taught consumeth the eyes.	18 Дурний безжалісно докоряє, а заздрісного дарунок — виїдає очі.
19 Before judgment prepare thee justice, and learn before thou speak.	19 Ще заки говоритимеш — повчися, і лікуйся — перед недугою.
20 Before sickness take a medicine, and before judgment examine thyself, and thou shalt find mercy in the sight of God.	20 Заки судитимеш, себе перевір самого, тож у час кари знайдеш помилування.
21 Humble thyself before thou art sick, and in the time of sickness shew thy conversation.	21 Перед тим, як занедужаєш, — смирися, а, согрішивши, вияви розкаяння.
22 Let nothing hinder thee from praying always, and be not afraid to be justified even to death: for the reward of God continueth for ever.	22 Хай ніщо не стримує тебе виконати обіт своєчасно, і не чекай аж до смерти, щоб бути оправданим.
23 Before prayer prepare thy soul: and be not as a man that tempteth God.	23 Заки обітуєшся, приготуй себе, і не будь людина, що спокушує Господа.
24 Remember the wrath that shall be at the last day, and the time of repaying when he shall turn away his face.	24 Пам’ятай про гнів Божий за днів останніх і про час відплати, коли відверне він обличчя.
25 Remember poverty is the time of abundance, and the necessities of poverty in the day of riches.	25 Згадай у час достатків про голоднечу; про злидні та вбозтво — коли ти багатий.
26 From the morning until the evening the time shall be changed, and all these are swift in the eyes of God.	26 Від ранку аж до вечора час проминає — усе перед Господом переходить швидко.
27 A wise man will fear in every thing, and in the days of sine will beware of sloth.	27 Мудра людина в усьому обережна, і за днини гріха — стережеться завинити.
28 Every man of understanding knoweth wisdom, and will give praise to him that findeth her.	28 Кожен розумний спізнає мудрість, а й тому, хто знайде її, віддає він похвалу.
29 They that were of good understanding in words, have also done wisely themselves: and have understood truth and justice, and have poured forth proverbs and judgments.	29 Хто розумний словом, той виявляє вченість: такі бо сіють дощем приповідки влучні.
30 Go not after thy lusts, but turn away from thy own will.	30 Не ходи слідом за своїми пристрастями і від похотей своїх стримуйся.
31 If thou give to thy soul her desires, she will make thee a joy to thy enemies.	31 Коли даси волю душі твоєї забаганкам, то осмішать вони тебе перед ворогами твоїми.
32 Take no pleasure in riotous assemblies, be they ever so small: for their concertation is continual.	32 Не втішайся життям розкішним — не в’яжи себе з таким товариством.
33 Make not thyself poor by borrowing to contribute to feasts when thou hast nothing in thy purse : for thou shalt be an enemy to thy own life.	33 Не допускайся зубожіння, бенкетувавши на позичене, коли сам у гаманці нічого не маєш.