Mark 10

NEW AMERICAN BIBLE	Біблія
1 He set out from there and went into the district of Judea (and) across the Jordan. Again crowds gathered around him and, as was his custom, he again taught them.	1 Вийшовши звідти, Ісус приходить у Юдейську землю та по той бік Йордану. І знову сходяться до нього люди, і він, своїм звичаєм, знову навчає їх.
2 The Pharisees approached and asked, "Is it lawful for a husband to divorce his wife?" They were testing him.	2 Приступили фарисеї і, спокушаючи його, питали: Чи можна чоловікові відпустити жінку?
3 He said to them in reply, "What did Moses command you?"	3 А він у відповідь сказав їм: Що заповів вам Мойсей?
4 They replied, "Moses permitted him to write a bill of divorce and dismiss her."	4 Вони сказали: Мойсей дозволив написати грамоту розлуки та й відпустити.
5 But Jesus told them, "Because of the hardness of your hearts he wrote you this commandment.	5 То з-за серця вашого запеклого, — сказав Ісус їм, — написав він вам отой припис.
6 But from the beginning of creation, 'God made them male and female.	6 А на початку створення Бог створив їх чоловіком та жінкою.
7 For this reason a man shall leave his father and mother (and be joined to his wife),	7 Ось чому чоловік покине свого батька — матір і пристане до жінки своєї,
8 and the two shall become one flesh.' So they are no longer two but one flesh.	8 й обоє будуть одним тілом; тому вже не двоє, лише — одне тіло.
9 Therefore what God has joined together, no human being must separate."	9 Що, отже, злучить Бог, людина хай не розлучає.
10 In the house the disciples again questioned him about this.	10 Удома ж учні знов його про те запитали.
11 He said to them, "Whoever divorces his wife and marries another commits adultery against her;	11 А він сказав їм: Хто відпускає свою жінку й бере другу, чужоложить з нею.
12 and if she divorces her husband and marries another, she commits adultery."	12 І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, — чужоложить.
13 And people were bringing children to him that he might touch them, but the disciples rebuked them.	13 І приносили до нього дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.
14 When Jesus saw this he became indignant and said to them, "Let the children come to me; do not prevent them, for the kingdom of God belongs to such as these.	14 Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже.
15 Amen, I say to you, whoever does not accept the kingdom of God like a child will not enter it."	15 Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме, як дитина, — не ввійде до нього.
16 Then he embraced them and blessed them, placing his hands on them.	16 І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
17 As he was setting out on a journey, a man ran up, knelt down before him, and asked him, "Good teacher, what must I do to inherit eternal life?"	17 Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
18 Jesus answered him, "Why do you call me good? No one is good but God alone.	18 Чого називаєш мене благим? — сказав Ісус до нього. — Ніхто не благий, окрім одного Бога.
19 You know the commandments: 'You shall not kill; you shall not commit adultery; you shall not steal; you shall not bear false witness; you shall not defraud; honor your father and your mother.'"	19 Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір.
20 He replied and said to him, "Teacher, all of these I have observed from my youth."	20 Він же у відповідь мовив до нього: Учителю, я вже те дотримував змалку.
21 Jesus, looking at him, loved him and said to him, "You are lacking in one thing. Go, sell what you have, and give to (the) poor and you will have treasure in heaven; then come, follow me."	21 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною.
22 At that statement his face fell, and he went away sad, for he had many possessions.	22 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, — мав бо великі багатства.
23 Jesus looked around and said to his disciples, "How hard it is for those who have wealth to enter the kingdom of God!"	23 Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!
24 The disciples were amazed at his words. So Jesus again said to them in reply, "Children, how hard it is to enter the kingdom of God!	24 Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже!
25 It is easier for a camel to pass through (the) eye of (a) needle than for one who is rich to enter the kingdom of God."	25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.
26 They were exceedingly astonished and said among themselves, "Then who can be saved?"	26 Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: Хто ж тоді може спастися?
27 Jesus looked at them and said, "For human beings it is impossible, but not for God. All things are possible for God."	27 Ісус же, поглянувши на них, мовить: У людей це неможливо, — але не в Бога; у Бога бо все можливо.
28 Peter began to say to him, "We have given up everything and followed you."	28 І заговорив до нього Петро: Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.
29 Jesus said, "Amen, I say to you, there is no one who has given up house or brothers or sisters or mother or father or children or lands for my sake and for the sake of the gospel	29 Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, — ради мене та ради Євангелії, —
30 who will not receive a hundred times more now in this present age: houses and brothers and sisters and mothers and children and lands, with persecutions, and eternal life in the age to come.	30 не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, — домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, — і в майбутньому віці життя вічне.
31 But many that are first will be last, and (the) last will be first."	31 І багато з перших стануть останніми, а останні — першими.
32 They were on the way, going up to Jerusalem, and Jesus went ahead of them. They were amazed, and those who followed were afraid. Taking the Twelve aside again, he began to tell them what was going to happen to him.	32 Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:
33 "Behold, we are going up to Jerusalem, and the Son of Man will be handed over to the chief priests and the scribes, and they will condemn him to death and hand him over to the Gentiles	33 Оце йдемо в Єрусалим, і Син Чоловічий буде виданий первосвященикам та книжникам, і засудять його на смерть, і видадуть його поганам;
34 who will mock him, spit upon him, scourge him, and put him to death, but after three days he will rise."	34 і насміхатимуться з нього, плюватимуть на нього, бичуватимуть його й уб’ють, він же по трьох днях воскресне.
35 Then James and John, the sons of Zebedee, came to him and said to him, "Teacher, we want you to do for us whatever we ask of you."	35 Яків же та Йоан, сини Заведея, підходять до нього та й кажуть йому: Учителю, хочемо, щоб ти нам зробив те, чого попросим.
36 He replied, "What do you wish (me) to do for you?"	36 Він же їм відповів: Що хочете, щоб я зробив вам?
37 They answered him, "Grant that in your glory we may sit one at your right and the other at your left."	37 Зволь нам, — ті йому кажуть, — щоб ми сиділи: один праворуч, другий ліворуч від тебе у твоїй славі.
38 Jesus said to them, "You do not know what you are asking. Can you drink the cup that I drink or be baptized with the baptism with which I am baptized?"	38 Ісус же сказав їм: Не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку я п’ю, і христитися хрищенням, яким я хрищусь?
39 They said to him, "We can." Jesus said to them, "The cup that I drink, you will drink, and with the baptism with which I am baptized, you will be baptized;	39 Ті йому відповіли: Можемо. Ісус сказав їм: Чашу, яку я п’ю, питимете, і хрищенням, яким я хрищуся, христитиметесь.
40 but to sit at my right or at my left is not mine to give but is for those for whom it has been prepared."	40 Сидіти ж праворуч від мене чи ліворуч, — не моя річ вам дати, а кому приготовано.
41 When the ten heard this, they became indignant at James and John.	41 Почули про те десятеро, тож обурились на Якова та Йоана.
42 Jesus summoned them and said to them, "You know that those who are recognized as rulers over the Gentiles lord it over them, and their great ones make their authority over them felt.	42 Тоді Ісус прикликав їх і сказав їм: Ви знаєте, що ті, яких вважають князями народів, верховодять ними, а їхні вельможі утискають їх.
43 But it shall not be so among you. Rather, whoever wishes to be great among you will be your servant;	43 Не так воно хай буде між вами, але хто з-між вас хоче стати великим, хай буде вам слугою,
44 whoever wishes to be first among you will be the slave of all.	44 і хто з-між вас хоче бути першим, хай буде рабом усіх.
45 For the Son of Man did not come to be served but to serve and to give his life as a ransom for many."	45 Бо й Син Чоловічий прийшов не на те, щоб йому служити, лише щоб служити й віддати своє життя як викуп за багатьох.
46 They came to Jericho. And as he was leaving Jericho with his disciples and a sizable crowd, Bartimaeus, a blind man, the son of Timaeus, sat by the roadside begging.	46 І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги.
47 On hearing that it was Jesus of Nazareth, he began to cry out and say, "Jesus, son of David, have pity on me."	47 Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!
48 And many rebuked him, telling him to be silent. But he kept calling out all the more, "Son of David, have pity on me."	48 Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: Сину Давидів, змилуйся надо мною!
49 Jesus stopped and said, "Call him." So they called the blind man, saying to him, "Take courage; get up, he is calling you."	49 Ісус же спинивсь і каже: Прикличте його! Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе.
50 He threw aside his cloak, sprang up, and came to Jesus.	50 Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса.
51 Jesus said to him in reply, "What do you want me to do for you?" The blind man replied to him, "Master, I want to see."	51 Ісус, до нього звернувшись, каже: Що ти хочеш, щоб я зробив тобі? А сліпий йому: Учителю мій, — щоб я бачив!
52 Jesus told him, "Go your way; your faith has saved you." Immediately he received his sight and followed him on the way.	52 Сказав Ісус до нього: Іди, віра твоя спасла тебе. І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.