| 1 Îles, taisez-vous, écoutez-moi, tous les peuples, venez, approchez-vous! Et puis vous viendrez prendre la parole, car nous avons à plaider ensemble. | 1 Мовчіть, острови, передо мною! Нехай народи відновлять свою силу! Нехай приступлять і тоді говорять, — станьмо на суд разом! |
| 2 Qui a fait venir de l’orient, celui qui a rendez-vous avec la victoire? Qui lui soumet les nations et les rois? Son épée les réduit en poussière son arc, en paille qu’emporte le vent. | 2 Хто збудив зі сходу мужа, за яким слідом іде перемога? Хто видає йому народи, хто царів підбиває? Меч його в порох їх обертає, а лук розносить, як солому. |
| 3 Il les poursuit sans risques sur des chemins qu’il ne fait qu’effleurer. | 3 Ось він за ними вганяє, іде наперед безпечно, ногами не торкається дороги. |
| 4 Qui a fait cela, qui en est l’auteur? Moi qui, depuis l’origine, fais monter les générations. Moi, Yahvé, je suis le premier, et je serai encore avec les derniers. | 4 Хто вчинив, хто довершив це? Той, що кличе роди від почину, — я Господь, я перший, я і з останніми той самий. |
| 5 Les îles l’ont vu et elles se sont effrayées, les extrémités de la terre en ont tremblé. | 5 Бачать його острови і бояться, кінці землі трясуться. Вони зближаються, разом на суд приходять. |
| 6 (Chacun aide son compagnon et lui dit: “Courage!” | 6 Один одному допомагає й приговорює до брата свого: «Кріпися!» |
| 7 L’artisan encourage l’orfèvre, celui qui finit au marteau encourage celui qui tape sur l’enclume. Il dit de la soudure: “Elle est bonne”, et il la renforce avec des clous pour que rien ne bouge.) | 7 Мистець додає духу золотареві; той, що вигладжує молотком, бадьорить того, хто кує на ковадлі й про споювання говорить: «Воно добре», і цвяхами збиває, щоб не хиталось. |
| 8 Mais toi, Israël, mon serviteur, Jacob que j’ai choisi, race d’Abraham mon ami, | 8 Ти ж, Ізраїлю, слуго мій! Ти, Якове, якого я вибрав, потомство Авраама, мого друга! |
| 9 je t’ai saisi aux extrémités de la terre. Je t’ai appelé d’une région lointaine et je t’ai dit: “Tu es mon serviteur que j’ai choisi avant tout autre.” | 9 Ти, якого я взяв з кінців землі і покликав з її окраїн, і сказав до тебе: Ти мій слуга, — я тебе вибрав, я тебе не відкинув. |
| 10 Ne crains rien car je suis avec toi, n’aie pas peur car je suis ton Dieu. Je t’ai donné la force, et puis je t’ai aidé, et je t’ai soutenu de ma main victorieuse. | 10 Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я — Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю. |
| 11 Ceux qui crient après toi s’en iront déçus, confus; tes adversaires seront réduits à rien et périront. | 11 Стидом і соромом окриються усі ті, що лютують проти тебе. На ніщоту обернуться й загинуть ті, що з тобою сварку заводять. |
| 12 Tu chercheras les opposants et tu ne les trouveras plus, ceux qui te font la guerre seront réduits à rien, anéantis. | 12 Ти будеш їх шукати, та не знайдеш тих, що на тебе нападають. На ніщо обернуться і зникнуть ті, що воюють проти тебе. |
| 13 Car moi, Yahvé, je suis ton Dieu. Je t’ai saisi par la main droite et je te dis: “Ne crains pas, je suis ton secours.” | 13 Бо я — Господь, твій Бог, я держу тебе за правицю, я тобі говорю: Не бійся, я тобі допомагаю. |
| 14 Ne crains pas, pauvre Jacob, toi Israël, si fragile! C’est moi ton secours - parole de Yahvé. Le Saint d’Israël s’est fait ton rédempteur. | 14 Не бійся, Якове, мій черв’ячку, — слабосилий Ізраїлю! Я тобі допомагаю, — слово Господнє, Святого Ізраїлевого, твого викупителя. |
| 15 Je veux faire de toi une herse, un traîneau tout neuf à doubles dents. Tu écraseras les montagnes, tu les mettras en pièces et tu rendras les collines semblables à la paille. | 15 Я тебе зроблю бороною гострою, новою, з подвійними зубами. Топтатимеш і битимеш гори на порох, пагорби обернеш у дрібну полову. |
| 16 Tu les vanneras et le vent les emportera, l’ouragan les dispersera, et toi, tu seras tout fier de Yahvé; le Saint d’Israël sera ta gloire. | 16 Ти віятимеш їх; їх вітер буде розносити, їх буря буде розсівати. Ти ж Господом будеш веселитись, Святим Ізраїля хвалитимешся. |
| 17 Les pauvres cherchent de l’eau, et rien; leur langue est desséchée par la soif. Mais moi, Yahvé, je réponds à leur appel; moi, le Dieu d’Israël, je ne les abandonnerai pas. | 17 Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю, я, Бог Ізраїля, їх не покину. |
| 18 Je ferai jaillir des torrents sur les montagnes déboisées, des sources au milieu des vallées. Je ferai du désert un étang, et sur la terre aride couleront des fontaines. | 18 На лисих горах я відкрию ріки, серед долин — джерела. Я зроблю озером пустиню, а суху землю — водяними ручаями. |
| 19 Dans le désert je planterai le cèdre, l’acacia, le chêne et l’olivier; dans la steppe je mettrai côte à côte le cyprès, le platane et le buis. | 19 Я засаджу пустиню кедром, акацією, афиною та оливкою. Я посаджу в степу кипариса, явора та сосну разом, |
| 20 Alors on verra et on saura, on réfléchira et comprendra tout à la fois, que c’est la main de Yahvé qui a fait ces choses, c’est le Saint d’Israël qui les a créées. | 20 щоб вони бачили й знали, вважали й зрозуміли всі разом, що то рука Господня це вчинила, Святий Ізраїля витворив те. |
| 21 Venez défendre votre cause, dit Yahvé, donnez vos arguments, dit le roi de Jacob. | 21 Появіть вашу справу, каже Господь, подайте ваші докази, каже цар Якова. |
| 22 Qu’ils s’approchent, et qu’ils nous parlent des événements à venir. Vos prédictions passées, quelles étaient-elles? Nous y ferons très attention pour en connaître la suite. Ou bien parlez-nous des événements à venir, | 22 Нехай приведуть і нехай покажуть нам, що має наступити! Яке було минуле, звістіть нам, щоб ми до нього придивились і впевнились, що воно здійснилось, або яке буде майбутнє, скажіть нам! |
| 23 annoncez-nous ce qui doit arriver, et nous saurons que vous êtes des dieux. Au moins faites quelque chose, bien ou mal, nous le verrons et nous vous craindrons. | 23 Оповістіть, що станеться пізніше, щоб ми знали, що ви боги! Зробіть принаймні щонебудь, щоб усі ми здивовані дивились! |
| 24 Mais non, vous n’êtes rien, et vos œuvres sont moins que rien: comment peut-on vous choisir? | 24 Та ви — ніщо, й робота ваша не варта нічого; осоружний — той, хто вас вибирає. |
| 25 (Dieu dit:) Du nord je l’ai appelé, et il est venu, depuis l’orient il a été appelé par son nom. Il piétine les gouverneurs comme de la boue, comme le potier quand il prépare son argile. | 25 Я розбудив його з півночі, і він прийшов, зі сходу сонця — того, хто призиває моє ім’я. Він топче можних, як болото, і як гончар місить глину. |
| 26 Mais qui l’avait annoncé depuis le début, pour que nous le sachions? Il fallait le dire à l’avance, et nous pourrions dire: C’est exact! Mais nul ne l’a annoncé, nul ne l’a fait savoir; personne n’a entendu vos paroles. | 26 Хто те звістив спочатку, щоб ми знали? Заздалегідь, щоб ми могли сказати: «Це правда?» Ніхто нічого не звістив, ані не оголосив, ніхто не чув слів ваших. |
| 27 Moi le premier j’ai dit à Sion: Les voilà! j’ai dit à Jérusalem: Je t’envoie de bonnes nouvelles! | 27 Я перший звістив про те Сіон, послав у Єрусалим звістовника доброї новини. |
| 28 J’ai regardé: il n’y avait personne chez eux pour donner un avis, pas un que je puisse interroger pour avoir une réponse. | 28 Я розглядавсь, та не було нікого; і не було порадника між ними, щоб їх спитати, і щоб відповіли. |
| 29 Tous ensemble ne sont rien, leurs œuvres, moins que rien, et leurs statues, du vent et du vide. | 29 Усі вони — марнота, робота їх — надармо, порожній вітер — їхні божища литі. |
