Isaiæ 43

VULGATA	Біблія
1 Et nunc hæc dicit Dominus creans te, Jacob, et formans te, Israël : Noli timere, quia redemi te, et vocavi te nomine tuo : meus es tu.	1 А тепер так говорить Господь, творець твій, Якове, і твій сотворитель, Ізраїлю: «Не бійся, бо я тебе викупив, прикликав тебе твоїм ім’ям, ти — мій!
2 Cum transieris per aquas, tecum ero, et flumina non operient te ; cum ambulaveris in igne, non combureris, et flamma non ardebit in te.	2 Чи через води йтимеш, я з тобою, чи крізь ріки, — тебе не затоплять, чи підеш крізь вогонь, — не попечешся, і полум’я тебе не обпалить.
3 Quia ego Dominus Deus tuus, Sanctus Israël, salvator tuus, dedi propitiationem tuam Ægyptum, Æthopiam, et Saba, pro te.	3 Бо я Господь, твій Бог, Святий Ізраїля, я — твій спаситель. У викуп за тебе я дав Єгипет, Етіопію та Саву замість тебе, —
4 Ex quo honorabilis factus es in oculis meis, et gloriosus, ego dilexi te, et dabo homines pro te, et populos pro anima tua.	4 тому, що дорогий ти в мене й цінний і я тебе люблю, людей даю за тебе, народи за твою душу.
5 Noli timere, quia ego tecum sum ; ab oriente adducam semen tuum, et ab occidente congregabo te.	5 Не бійся, бо я з тобою! Зі сходу приведу твоє потомство, зберу тебе з заходу.
6 Dicam aquiloni : Da ; et austro : Noli prohibere : affer filios meos de longinquo, et filias meas ab extremis terræ.	6 Півночі повелю: Віддай їх! А півдню: Не затримуй! Приведи синів моїх здалека, дочок моїх із кінців світу, —
7 Et omnem qui invocat nomen meum, in gloriam meam creavi eum, formavi eum, et feci eum.	7 усіх, хто зветься моїм ім’ям, кого я сотворив собі на славу, кого витворив і зладнав.
8 Educ foras populum cæcum, et oculos habentem ; surdum, et aures ei sunt.	8 Виведи люд сліпий, хоча він має очі, глухих, хоч вони мають вуха.
9 Omnes gentes congregatæ sunt simul, et collectæ sunt tribus. Quis in vobis annuntiet istud, et quæ prima sunt audire nos faciet ? Dent testes eorum, justificentur, et audiant, et dicant : Vere.	9 Нехай зберуться усі народи разом, нехай зійдуться усі люди! Хто з них прорік це, проголосив нам перші пророцтва? Нехай поставлять свідків від себе й докажуть, щоб, вислухавши їх, можна було сказати: Це правда!
10 Vos testes mei, dicit Dominus, et servus meus quem elegi : ut sciatis, et credatis mihi, et intelligatis quia ego ipse sum ; ante me non est formatus Deus, et post me non erit.	10 Ви мої свідки, — слово Господнє, — і мій слуга, якого я вибрав, щоб ви знали й вірили мені та зрозуміли, що це я: не було бога, який міг би бути створення передо мною, і не може бути такого, що був би створений по мені!
11 Ego sum, ego sum Dominus, et non est absque me salvator.	11 Я, я — Господь: нема спасителя, крім мене!
12 Ego annuntiavi, et salvavi ; auditum feci, et non fuit in vobis alienus : vos testes mei, dicit Dominus, et ego Deus.	12 Я оповів, спас, оголосив, а не чужий бог між вами. Ви мої свідки, — слово Господнє; я — Бог.
13 Et ab initio ego ipse, et non est qui de manu mea eruat. Operabor, et quis avertet illud ?	13 Я — Бог від віку: нема нікого, хто увільнив би з руки моєї. Вчиню я щось, — хто змінить?»
14 Hæc dicit Dominus, redemptor vester, Sanctus Israël : Propter vos misi in Babylonem, et detraxi vectes universos, et Chaldæos in navibus suis gloriantes.	14 Так говорить Господь, ваш відкупитель, Святий Ізраїля: «Задля вас я посилаю до Вавилону посольство, я розіб’ю засуви по темницях, халдеї будуть плакати — ридати.
15 Ego Dominus, Sanctus vester, creans Israël, rex vester.	15 Я — Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля і Цар ваш!»
16 Hæc dicit Dominus, qui dedit in mari viam, et in aquis torrentibus semitam ;	16 Так говорить Господь, що відокрив дорогу в морі, стежку у великих водах,
17 qui eduxit quadrigam et equum, agmen et robustum : simul obdormierunt, nec resurgent ; contriti sunt quasi linum, et extincti sunt.	17 що вивів колісниці і коней сильне військо; але всі разом полягли і не встануть більше, погасли, наче ґніт, згасли.
18 Ne memineritis priorum, et antiqua ne intueamini.	18 «Не згадуйте про те, що було, не думайте про давнє!
19 Ecce ego facio nova, et nunc orientur, utique cognoscetis ea : ponam in deserto viam, et in invio flumina.	19 Ось я творю щось новітнє: воно ось-ось уже сходить. Чи ж ви його не впізнаєте? Я прокладу дорогу в пустині і на безлюддях — ріки.
20 Glorificabit me bestia agri, dracones, et struthiones : quia dedi in deserto aquas, flumina in invio, ut darem potum populo meo, electo meo.	20 Звір дикий буде мене прославляти, шакали й струсі, бо я дам воду в пустині і на безлюддях — ріки, щоб напоїти мій вибраний народ.
21 Populum istum formavi mihi : laudem meam narrabit.	21 Народ той, що я утворив для себе, хвалу мою звіщатиме.
22 Non me invocasti, Jacob, nec laborasti in me, Israël.	22 Та, проте, Якове, ти не взивав до мене; не побивався, Ізраїлю, за мною.
23 Non obtulisti mihi arietem holocausti tui, et victimis tuis non glorificasti me ; non te servire feci in oblatione, nec laborem tibi præbui in thure.	23 Ти не приносив мені ягнят у всепальну жертву, і жертвами твоїми не виявляв мені пошани. Я не обтяжував тебе приносами і не томив тебе кадилом.
24 Non emisti mihi argento calamum, et adipe victimarum tuarum non inebriasti me : verumtamen servire me fecisti in peccatis tuis ; præbuisti mihi laborem in iniquitatibus tuis.	24 Ти не купував мені за гроші пахучої тростини і не ситив мене жиром твоїх жертв. Ні, ти гріхами своїми мене непокоїв, ваготою був мені з-за своїх переступів.
25 Ego sum, ego sum ipse qui deleo iniquitates tuas propter me, et peccatorum tuorum non recordabor.	25 Я, я стираю твої провини заради мене самого, гріхів твоїх не згадую вже більше.
26 Reduc me in memoriam, et judicemur simul : narra si quid habes ut justificeris.	26 Пригадай мені, станьмо на суд разом, говори ж, щоб виправдатись!
27 Pater tuus primus peccavit, et interpretes tui prævaricati sunt in me :	27 Твій пращур согрішив, та й представники твої повстали проти мене.
28 et contaminavi principes sanctos ; dedi ad internecionem Jacob, et Israël in blasphemiam.	28 Князі твої мою святиню осквернили, і я видав Якова на суд, Ізраїля на наругу.»