Daniele 13

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Abitava in Babilonia un uomo chiamato Ioakìm,	1 Був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким.
2 il quale aveva sposato una donna chiamata Susanna, figlia di Chelkìa, di rara bellezza e timorata di Dio.	2 Він узяв собі жінку, на ймення Сусанна, дочку Хілкії; була ж вона вельми вродлива й богобоязна,
3 I suoi genitori, che erano giusti, avevano educato la figlia secondo la legge di Mosè.	3 бо батьки її були справедливі й виховали свою дочку за законом Мойсеєвим.
4 Ioakìm era molto ricco e possedeva un giardino vicino a casa ed essendo stimato più di ogni altro i Giudei andavano da lui.	4 Був же Йоаким дуже багатий і мав сад біля свого дому. Юдеї приходили до нього, бо він був найвидатнішим з усіх.
5 In quell'anno erano stati eletti giudici del popolo due anziani: erano di quelli di cui il Signore ha detto: "L'iniquità è uscita da Babilonia per opera di anziani e di giudici, che solo in apparenza sono guide del popolo".	5 Того року були призначені суддями двоє старих з народу, про яких Господь сказав: «Несправедливість вийшла з Вавилону, від старих суддів, які вважали себе провідниками народу.»
6 Questi frequentavano la casa di Ioakìm e tutti quelli che avevano qualche lite da risolvere si recavano da loro.	6 Вони приходили часто до дому Йоакима, і всі ті, що мали судові справи, вдавались до них.
7 Quando il popolo, verso il mezzogiorno, se ne andava, Susanna era solita recarsi a passeggiare nel giardino del marito.	7 Опівдні, як народ розходився, Сусанна входила в сад свого чоловіка й прогулювалася собі по ньому.
8 I due anziani che ogni giorno la vedevano andare a passeggiare, furono presi da un'ardente passione per lei:	8 Двоє старих побачили, як вона щодня входила й прогулювалась, і запалали вони пристрастю до неї.
9 persero il lume della ragione, distolsero gli occhi per non vedere il Cielo e non ricordare i giusti giudizi.	9 Розум у них пішов обертом, а очі завернулись так, що вони не бачили більш неба й забули про справедливі присуди.
10 Eran colpiti tutt'e due dalla passione per lei,	10 Обидва вони запалали любов’ю до неї, але не говорили один одному про муку свою,
11 ma l'uno nascondeva all'altro la sua pena, perché si vergognavano di rivelare la brama che avevano di unirsi a lei.	11 бо стидалися признатись у своїм бажанні мати її.
12 Ogni giorno con maggior desiderio cercavano di vederla. Un giorno uno disse all'altro:	12 Щодня вони пильно стежили за нею, щоб побачити її.
13 "Andiamo pure a casa: è l'ora di desinare" e usciti se ne andarono.	13 Раз якось і каже один одному: «Ходімо додому, час обідати.» І вийшли й розійшлися,
14 Ma ritornati indietro, si ritrovarono di nuovo insieme e, domandandosi a vicenda il motivo, confessarono la propria passione. Allora studiarono il momento opportuno di poterla sorprendere sola.	14 але, повернувшися, знову прийшли на те саме місце. Спитали один одного про причину й признались у своїй пристрасті, а тоді разом умовились про час, коли б їм застати Сусанну саму.
15 Mentre aspettavano l'occasione favorevole, Susanna entrò, come al solito, con due sole ancelle, nel giardino per fare il bagno, poiché faceva caldo.	15 Якже вони очікували слушного дня, сталось, що вона, як то звичайно робила й раніше, ввійшла лише з двома дівчатками й хотіла скупатися в саду, бо було гаряче.
16 Non c'era nessun altro al di fuori dei due anziani nascosti a spiarla.	16 А не було там нікого, крім двох старих, що, сховавшись, наглядали за нею.
17 Susanna disse alle ancelle: "Portatemi l'unguento e i profumi, poi chiudete la porta, perché voglio fare il bagno".	17 Вона сказала дівчаткам: «Принесіть мені олії й пахощів, та замкніть ворота до саду, щоб я могла скупатись.»
18 Esse fecero come aveva ordinato: chiusero le porte del giardino ed entrarono in casa dalla porta laterale per portare ciò che Susanna chiedeva, senza accorgersi degli anziani poiché si erano nascosti.	18 Ті зробили, як вона звеліла: замкнули ворота до саду й вийшли бічними дверима, щоб принести, що їм було наказано; про старих же, що сховались, вони не знали.
19 Appena partite le ancelle, i due anziani uscirono dal nascondiglio, corsero da lei e le dissero:	19 Як же дівчатка вийшли, обидва старі встали, підбігли до неї
20 "Ecco, le porte del giardino sono chiuse, nessuno ci vede e noi bruciamo di passione per te; acconsenti e datti a noi.	20 і сказали: «Ворота до саду замкнені, ніхто нас не бачить; ми палаємо пристрастю до тебе, тож пристань на наше бажання й стань нашою, —
21 In caso contrario ti accuseremo; diremo che un giovane era con te e perciò hai fatto uscire le ancelle".	21 а як ні, ми посвідчимо на тебе, що з тобою був хлопець, і тому, мовляв, ти й вислала геть від себе дівчаток.»
22 Susanna, piangendo, esclamò: "Sono alle strette da ogni parte. Se cedo, è la morte per me; se rifiuto, non potrò scampare dalle vostre mani.	22 Зідхнула Сусанна й мовила: «Скрутно мені звідусіль: бо як зроблю це — смерть мені, а як не зроблю — не втекти мені з рук ваших;
23 Meglio però per me cadere innocente nelle vostre mani che peccare davanti al Signore!".	23 але волію, не зробивши цього, потрапити у ваші руки, ніж согрішити перед Богом.»
24 Susanna gridò a gran voce. Anche i due anziani gridarono contro di lei	24 І скрикнула Сусанна сильним голосом, але обидва старі й собі закричали наперекір їй.
25 e uno di loro corse alle porte del giardino e le aprì.	25 Один побіг, щоб відчинити ворота до саду.
26 I servi di casa, all'udire tale rumore in giardino, si precipitarono dalla porta laterale per vedere che cosa stava accadendo.	26 Як же почули ті, що були в домі, крик, кинулися через бічні двері побачити, що сталось.
27 Quando gli anziani ebbero fatto il loro racconto, i servi si sentirono molto confusi, perché mai era stata detta una simile cosa di Susanna.	27 І як старі розповіли по-своєму про справу, слуги засоромились вельми, бо про Сусанну ніколи чогось такого не говорилось.
28 Il giorno dopo, tutto il popolo si adunò nella casa di Ioakìm, suo marito e andarono là anche i due anziani pieni di perverse intenzioni per condannare a morte Susanna.	28 Наступного дня, коли народ зібравсь у її чоловіка Йоакима, прийшли й обидва старі, сповнені злочинного наміру проти Сусанни — видати її на смерть,
29 Rivolti al popolo dissero: "Si faccia venire Susanna figlia di Chelkìa, moglie di Ioakìm". Mandarono a chiamarla	29 то й сказали перед народом: «Пошліть за Сусанною, дочкою Хілкії, жінкою Йоакима.» Ті послали.
30 ed essa venne con i genitori, i figli e tutti i suoi parenti.	30 І прийшла вона сама, її батьки, її діти й усі її родичі.
31 Susanna era assai delicata d'aspetto e molto bella di forme;	31 Сусанна ж була вельми вродлива й гарна з лиця.
32 aveva il velo e quei perversi ordinarono che le fosse tolto per godere almeno così della sua bellezza.	32 І оті беззаконні звеліли зняти намітку з неї, бо вона була покрита, — щоб насититись її красою.
33 Tutti i suoi familiari e amici piangevano.	33 Домашні її й усі, що її бачили, плакали.
34 I due anziani si alzarono in mezzo al popolo e posero le mani sulla sua testa.	34 А обидва старі встали серед народу й поклали свої руки їй на голову.
35 Essa piangendo alzò gli occhi al cielo, con il cuore pieno di fiducia nel Signore.	35 Вона ж, плачучи, глянула догори на небо, бо її серце звірилось на Господа.
36 Gli anziani dissero: "Mentre noi stavamo passeggiando soli nel giardino, è venuta con due ancelle, ha chiuse le porte del giardino e poi ha licenziato le ancelle.	36 Старі промовили: «Тоді, як ми самі ходили собі по саду, ввійшла ота з двома дівчатками й зачинивши ворота до саду, відпустила дівчаток.
37 Quindi è entrato da lei un giovane che era nascosto, e si è unito a lei.	37 Аж тут прийшов до неї хлопець, що був сховався, та й злігся з нею.
38 Noi che eravamo in un angolo del giardino, vedendo una tale nefandezza, ci siamo precipitati su di loro e li abbiamo sorpresi insieme.	38 Ми ж, сидівши в закутку в садку, як побачили злочин, побігли до них,
39 Non abbiamo potuto prendere il giovane perché, più forte di noi, ha aperto la porta ed è fuggito.	39 то й побачили, що вони були разом, та не могли його схопити, бо він був дужчий від нас, отож, відчинивши ворота, вискочив;
40 Abbiamo preso lei e le abbiamo domandato chi era quel giovane, ma lei non ce l'ha voluto dire. Di questo noi siamo testimoni".	40 цю ж ми схопили й спитали, хто такий той хлопець.
41 La moltitudine prestò loro fede poiché erano anziani e giudici del popolo e la condannò a morte.	41 Та вона не схотіла нам сказати. Це ми свідчимо.» Зібрані повірили їм — як старшим у народі і як суддям — і засудили її на смерть.
42 Allora Susanna ad alta voce esclamò: "Dio eterno, che conosci i segreti, che conosci le cose prima che accadano,	42 Тоді Сусанна скрикнула сильним голосом і сказала: «О вічний Боже, знавче скритих речей, який відаєш усе раніш, ніж воно стане!
43 tu lo sai che hanno deposto il falso contro di me! Io muoio innocente di quanto essi iniquamente hanno tramato contro di me".	43 Ти знаєш, що на мене зроблено ложне свідоцтво, і ось я мушу вмерти, хоч я й не вчинила нічого з того, що оці мені злісно закидають.»
44 E il Signore ascoltò la sua voce.	44 І почув Господь її голос,
45 Mentre Susanna era condotta a morte, il Signore suscitò il santo spirito di un giovanetto, chiamato Daniele,	45 і як ведено її на смерть, Бог збудив святий дух молодого хлопця на ім’я Даниї,
46 il quale si mise a gridare: "Io sono innocente del sangue di lei!".	46 і цей скричав сильним голосом: «Я невинний у крові цієї!»
47 Tutti si voltarono verso di lui dicendo: "Che vuoi dire con le tue parole?".	47 Тоді увесь народ обернувсь до нього й сказав: «Що то за слово, що ти промовив?»
48 Allora Daniele, stando in mezzo a loro, disse: "Siete così stolti, Israeliti? Avete condannato a morte una figlia d'Israele senza indagare la verità!	48 Він же, ставши посеред них, заговорив: «То ви такі дурні, сини Ізраїля? Не розсудивши й не розібравши ясно справи, засудили ви дочку Ізраїля!
49 Tornate al tribunale, perché costoro hanno deposto il falso contro di lei".	49 Поверніться назад до суду, бо оці зробили на неї неправдиве свідоцтво.»
50 Il popolo tornò subito indietro e gli anziani dissero a Daniele: "Vieni, siedi in mezzo a noi e facci da maestro, poiché Dio ti ha dato il dono dell'anzianità".	50 Увесь народ повернувся чимдуж, і старі сказали до нього: «Сідай отут посеред нас і повідай нам, бо Бог дав тобі право старости.»
51 Daniele esclamò: "Separateli bene l'uno dall'altro e io li giudicherò".	51 Даниїл до них і каже: «Розлучіть їх одного від одного далеко, я їх розсліджу.»
52 Separati che furono, Daniele disse al primo: "O invecchiato nel male! Ecco, i tuoi peccati commessi in passato vengono alla luce,	52 Як же вони були розлучені один від одного, він покликав одного з них і мовив до нього: «О застарілий у злі! Ось упали гріхи, що ти був накоїв,
53 quando davi sentenze ingiuste opprimendo gli innocenti e assolvendo i malvagi, mentre il Signore ha detto: Non ucciderai il giusto e l'innocente.	53 судивши суди несправедливі, засуджувавши невинних і відпускавши винних, тоді як Господь наказав: Невинного й справедливого не смієш убивати.
54 Ora dunque, se tu hai visto costei, di': sotto quale albero tu li hai visti stare insieme?". Rispose: "Sotto un lentisco".	54 Отож, якщо ти бачив оцю, скажи, під яким деревом ти їх обох бачив укупі?» Той відповів: «Під ялиною.»
55 Disse Daniele: "In verità, la tua menzogna ricadrà sulla tua testa. Già l'angelo di Dio ha ricevuto da Dio la sentenza e ti spaccherà in due".	55 А Даниїл сказав: «Добре збрехав, на свою ж голову, бо ангел Божий уже взяв від Бога наказ розтяти тебе надвоє.»
56 Allontanato questo, fece venire l'altro e gli disse: "Razza di Canaan e non di Giuda, la bellezza ti ha sedotto, la passione ti ha pervertito il cuore!	56 Відпустив він цього й звелів привести другого та й сказав до нього: «З сімени Ханаана, а не Юди! Краса звела тебе, і пристрасть, перевернула твоє серце!
57 Così facevate con le donne d'Israele ed esse per paura si univano a voi. Ma una figlia di Giuda non ha potuto sopportare la vostra iniquità.	57 Так ви чинили з дочками Ізраїля, й ті, налякані, вам піддавались, але дочка Юди не знесла вашого беззаконня.
58 Dimmi dunque, sotto quale albero li hai trovati insieme?". Rispose: "Sotto un leccio".	58 Скажи мені, отже, під яким деревом ти захопив їх разом.» Той відповів: «Під дубом.»
59 Disse Daniele: "In verità anche la tua menzogna ti ricadrà sulla testa. Ecco l'angelo di Dio ti aspetta con la spada in mano per spaccarti in due e così farti morire".	59 Даниїл промовив до нього: «Добре збрехав і ти на твою голову, бо ангел Божий з мечем у руці вже чекає, щоб розпанахати тебе надвоє, аби вигубити вас.»
60 Allora tutta l'assemblea diede in grida di gioia e benedisse Dio che salva coloro che sperano in lui.	60 І скричали усі збори сильним голосом й благословили Бога, що спасає тих, які надіються на нього.
61 Poi insorgendo contro i due anziani, ai quali Daniele aveva fatto confessare con la loro bocca di aver deposto il falso, fece loro subire la medesima pena alla quale volevano assoggettare il prossimo	61 А далі встали на обох старих, бо Даниїл власними ж їхніми губами довів, що вони дали ложне свідоцтво, і з ними зроблено так, як вони заслугували за свій злий намір супроти ближнього, —
62 e applicando la legge di Mosè li fece morire. In quel giorno fu salvato il sangue innocente.	62 вчинено з ними за законом Мойсея й убито їх, і того дня була врятована кров невинна.
63 Chelkìa e sua moglie resero grazie a Dio per la figlia Susanna insieme con il marito Ioakìm e tutti i suoi parenti, per non aver trovato in lei nulla di men che onesto.	63 Хілкія ж і його жінка хвалили Бога за свою дочку Сусанну разом з Йоакимом, її чоловіком і з усіма родичами, бо у ній не знайшлося нічого ганебного.
64 Da quel giorno in poi Daniele divenne grande di fronte al popolo.	64 А Даниїл від того дня й надалі став великим перед народом.